Правовідносини

Правовідносини - це особливі суспільні відносини між суб’єктами права, які регламентовані нормами права та гарантовані державним примусом, змістом яких є особливий правовий взаємозв’язок між елементами правовідносин, що виявляється у кореспондуючих правах та обов’язках.

Види правовідносин.

Відповідно, в залежності від галузей права правові відносини можливо поділити на наступні різновиди:

конституційно-правові, що регламентуються нормами конституційного права та пов’язані із питаннями державно-правового будівництва;

адміністративно-правові, що регламентуються нормами адміністративного права та обумовлені питаннями управлінської діяльності;

цивільно-правові, що регламентуються нормами цивільного права та пов’язані із питаннями власності, правочинів, цивільно-правової відповідальності тощо;

кримінально-правові, що регламентуються нормами кримінального права та визначають види суспільно-небезпечних діянь, що мають форму злочинів, та різновиди покарань, що застосовуються до суб'єктів, які скоїли злочин;

трудові, що регламентуються нормами трудового права та пов’язані із відносинами між працівником та роботодавцем;

сімейні, що регламентуються нормами сімейного права та торкаються питань, які виникають у відносинах між подружжям, дітьми та батьками, з приводу опіки та піклування тощо.

залежності від функцій та завдань, які постають перед певною галуззю права, в межах якої виникають правовідносини, можливий також їхній поділ на два основні види:

регулятивні правовідносини, через які здійснюється безпосереднє регулювання суспільного життя – встановлення прав та обов’язків суб’єктів. Вони виникають з правомірних діянь суб’єктів (правовідносини з приводу реалізації прав і свобод особи без громадянства);

охоронні правовідносини, тобто такі, які націлені на недопущення порушень норм права та притягнення до юридичної відповідальності суб’єктів, які скоїли правопорушення. Вони виникають з протиправних діянь суб’єктів і пов’язані із застосуванням державного

примусу. Охоронні правовідносини можуть поділятися на види, а саме:

правовідновлюючі, що націлені на поновлення порушених прав суб’єкта або його законних інтересів (відносини з приводу повернення майна власнику із незаконного володіння);

компенсаційні, що націлені на повернення суб’єкту втрачених ним благ через протиправну поведінку іншого суб’єкта (відносини з приводу відшкодування заподіяної шкоди);

каральні, що націлені на покарання порушника та його виправлення і перевиховання в процесі притягнення до юридичної відповідальності (відносини з приводу притягнення до кримінальної відповідальності).

За характером дії зобов'язаної сторони, правовідносини поділяються на:

активні, що передбачають обов'язок вчинити дії на користь уповноваженої сторони (правовідносини з приводу повернення боргу);

пасивні, що передбачають обов'язок утриматися від вчинення небажаних для іншої сторони дій (правовідносини в сфері власності щодо непорушності прав власника).

За ступенем визначеності суб'єктів, правовідносини поділяються на:

абсолютні, в яких визначена лише одна сторона, як правило, уповноважена (правовідносини в сфері власності та авторства);

відносні, в яких чітко визначаються права та обов'язки всіх учасників (правовідносини в сфері купівлі-продажу майна).

За характером, правовідносини поділяються на:

матеріальні правові відносини, що виникають на основі норм матеріального права та передбачають відносини суб'єктів як на основі встановлення, зміни та припинення прав