Обмеження та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи як учасника цивільних правовідносин

ВСТУП

Цивільну дієздатність, так само як і цивільну правоздатність фізичної особи, за їх юридичною природою цілком можна вважати специфічним суб’єктивним правом. Оцінюючи зміст цивільної дієздатності законодавець може стверджувати, що її має саме та фізична особа, яка у змозі усвідомлювати свої дії та їх прямі й непрямі наслідки, та у змозі керувати ними. Також має місце і вольовий аспект дієздатності, що проявляється у тому, як фізична особа при здійсненні своєї цивільної дієздатності може адекватно керувати своїми діями. Кажучи іншими словами, вона повинна робити свої дії відповідними до власних обов’язків за допомогою своєї волі[1, ст. 30].

Лише з досягненням певного віку людина може повністю усвідомлювати значення своїх дій. Також при всьому цьому вона не повинна мати хвороб, що позбавляють людину можливості діяти розсудливо. Таким чином законом встановлюється ще одна важлива властивість фізичної особи, яка й має назву «дієздатність». Дієздатна особа має здатність здійснювати певні юридичні дії. До таких відноситься можливість укладати договори, заповідати, видавати довіреності та інші, а також відповідати за заподіяну нею майнову шкоду (пошкодження чи знищення чужого май, ушкодження здоров’я), а крім цього і за невиконання договірних чи інших обов’язків. При всьому цьому вважається, що дієздатність включає в себе правоздатність. А саме здатність фізичної особи вчиняти правочини.

Згідно до статей 24, 25, 30 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) фізична особа визначається як учасник цивільних правовідносин, що виходить з наявності у неї цивільної правоздатності та цивільної дієздатності. На відміну від цивільної дієздатності, цивільна правоздатність фізичної особи набувається нею від самого народження і не може бути обмеженою.

Щодо обсягу цивільної дієздатності, то він регламентується саме законодавством відповідно до віку фізичної особи, що є юридичним фактом у цивільному праві. Обсяг дієздатності обмежується виключно у випадках і порядку, що встановлені законодавством України, тобто у судовому порядку.

Зі ст. 36 ЦК України випливає, що суд може обмежувати цивільну дієздатність фізичної особи у таких випадках: якщо вона страждає психічними розладами, які істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами та токсичними речовинами і таким чином ставить під загрозу чи у скрутне матеріальне становище себе і (або) свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона зобов’язана утримувати за законом. Окрім вищенаведених випадків у ч.5 ст. 32 ЦК України визначено, що згідно з рішенням суду та за наявності достатніх підстав неповнолітня особа, а саме особа віком від 14 до 18 років, може бути обмежена у праві самостійно розпоряджатися власним заробітком, стипендією чи іншими доходами чи взагалі позбавлена такого права.

Навіть у тому випадку, якщо фізичну особу у судовому порядку визнають обмежено дієздатною чи недієздатною, це ще не означає, що вона позбавлена цивільних прав та обов’язків, хоча при цьому вони зазнають певних змін. При цьому такі обмеження повинні мати свої законні підстави. Однак, у випадках, що встановлені у ст. 38, 42 ЦК України цивільна  дієздатність фізичної особи може бути поновленою.

Мета даної курсової роботи полягає в тому, щоб розглянути питання обмеження та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, провести докладній аналіз підстав для винесення рішення суду з цього приводу та порівняти судову практику у цій справі в Україні та у зарубіжних країнах.

В ролі об’єкта курсової роботи виступають суспільні відносини з приводу реалізації фізичними особами свої прав та обов’язків.

Предмет: правове регулювання підстав визнання фізичної особи обмежно дієздатною та недієздатною, а також поновлення дієздатності особи і правові наслідки цих рішень.

Подану тему розглядала велика кількість науковців. Такі як: Ч.Н. Азімов, І.А. Бірюков, Д.В. Боброва, М.І. Брагінський, Н.С. Глусь, Н.С. Кузнєца, В.В. Луць, Р.А. Майданик, В.К. Мамутов, Н.А. Саніахметова, І.В. Спасибо-Фатєєва, Є.О. Суханов, Ю.К. Толстий, С.Я. Фурс, Є.О. Харитонов, М.С. Шакарян, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневич, М.Й. Штефан та ін.