Закладення пiдвалин юридичноi освiти в Одесi в умовах реформування освiтньоi системи в Росiйськiй Iмперii

ТЕМА 2. ЗАКЛАДЕННЯ ПІДВАЛИН ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ В ОДЕСІ В УМОВАХ

        РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ.

План:

1. Історіографія теми.

2. Формування концепції юридичної освіти в освітній політиці Російської імперії та утворення

    юридичного факультету в університеті Св. Володимира у Києві.

3. Особливості розвитку юридичної освіти в Київському, Харківському та Одеському

    університетах з 1884 по 1917 рр.

4. Витоки юридичної освіти в Одесі та її розвиток на юридичному факультеті імператорського

     університету.

1. Історіографія теми.

Дослідженням проблем становлення та розвитку юридичної освіти в Одесі у ХІХ ст. займались такі вчені як: Л. О. Ануфрієв, С. О. Аппатов, Ю. О. Аммброз, І. П. Зелінский, В. Г. Кинелева, В. В. Ганін, Б. Б. Глинський, А. Готлиб, П. К. Казанський, Н. М. Левицька, О. М. Мартиненко, О. Є Музичко, І. В. Шерешевський, М. А. Нудель, В. Т. Олієвський, В. А. Сминтина, Ю. С. Червоний та ін. 

Так, наприклад, І. П. Зелінский досліджував питання пов’язані зі становленням та розвитком Одеського університету з 1865 по 1990 рр. Історію Одеського університету з 1865-2000 рр. також активно досліджували  Л. О. Ануфрієв, С. О. Аппатов, Ю. О. Аммброз, В.А. Сминтина в праці «Історія Одеського університету (1865-2000)».

Значну увагу в численних дослідженнях питання науково-педагогічної діяльності викладачів та студентів юридичного факультету Одеського імператорського університету (ХIХ – початку ХХ в.) займались такі вчені як В. В. Ганін в праці «Преподаватели и студенты юридического факультета Новороссийского университета (ХIХ – начало ХХ в.)», Е. Н. Мартишенко   досліджував питання організації науково-викладацької роботи викладачів вищих навчальних закладів на Україні в ХІХ ст. в кандидатській дисертації «Организация   научно-исследовательской   работы преподавателей высших учебных заведений на Украине (XIX ст.)». Дослідження питань студентства знайшли відображення в кандидатській дисертації Н. М. Левицької «Студентство України в кінці XIX – на початку XX століть» .

Аналізу університетських уставів (1755 - 1884 рр.) приділяв увагу такий вчений, як Б. Б. Глінський в праці «Университетские   уставы   (1755 - 1884 рр.)».

Ряд вчених, таких, як О.Є. Музичко, І. С. Канзафарова, І. В. Корнієнко, Г. С. Антипенко займаються вивченням діяльності окремих постатей. Так, О. Є. Музичко в своїх працях : «Громадська, наукова та педагогічна діяльність О. Я. Шпакова в Одесі: від професора Новоросійського університету до «червоного професора»»; «Адміністративна та педагогічна діяльність Ф. І. Леонтовича у Новоросійському університеті» досліджує громадську, наукову та педагогічну діяльність професора Одеського імператорського університету О. Я. Шпакова; адміністративну та педагогічну діяльність Ф. І. Леонтовича у Одеському імператорському університеті.

І. С. Канзафарова в праці «Евгений Владимирович Васьковский : биографический очерк»; «Ординарный профессор Императорского Новороссийского университета Е. В. Васьковский (к 145-летию со дня рождения)» та І. В. Корнієнко в кандидатській дисертації «Науково-юридична та педагогічна спадщина Є. В. Васьковського» досліджують питання  науково-юридичної та педагогічної спадщини. Є. В. Васьковського. Г. С. Антипенко займається вивченням постаті О. Ф. Кістяківського.

Питаннями загального розвитку   правової   науки   на   юридичному   факультеті з 1865-1965 рр. займались такі вчені як І. В. Шерешевський, М. А. Нудель, В. Т. Олієвський, Ю. С. Червоний.

Сучасні науковці займаються дослідженням питань розвитку Одеської школи права, так Є. О. Харитонов в праці «Одеська цивілістика ХІХ ст.: сукупність особистостей чи наукова школа», «Школа цивілістики в ОНЮА – НУ ОЮА: традиції та новації»; а також Є. В. Додін в праці «Розвиток науки морського та митного права в Національному університеті»Одеська юридична академія»; Б. С. Бачур; Л. П. Арнаутова в праці «О. В. Сурілов про призначення та функції теорії держави та права»; А. В. Дзевелюк в праці: «Н. Е. Чижов о месте правоведения в системе общественных наук».