Сучасні політичні партії в політичній системі суспільства

Гаращак Вікторія ПМП-42

Сучасні політичні партії в політичній системі суспільства

        Зародження прообразів сучасних політичних партій бере свій початок в епоху Древньої Греції, коли з метою підтримки певного політичного діяча і просування свого кандидата в ешелони влади, в стихійному порядку засновувалися різні політичні групи і здійснювалася подальша спільна координація дій. Однак поява перших політичних партій в класичному їх розумінні в США, Великобританії, Франції, Німеччини було відзначено лише в 1830-1860-х рр. Уже до кінця XIX в. партійні організації існували практично у всіх західноєвропейських державах, а в середині XX століття стали вже загальносвітовим явищем.

        Процес формування політичних партій був довготривалим і важким. Появу партій в Європі пов'язують з падінням авторитету і обмеженням абсолютної монархічної влади, становленням буржуазії як класу, розвитком робітничого руху, наростанням соціальних конфліктів між городянами і представниками сіл, буржуазією і аристократією, поширенням і розширенням виборчих прав, активізацією представницьких органів влади, виникненням ідейної та політичної конкурентної боротьби. В азіатських, африканських і південноамериканських державах зародження політичних партій відбувалося на основі національно-визвольних рухів і характеризувалося близькістю з громадськими, племінними і релігійними рухами.

        Незважаючи на те, що  політичні діячі готували ґрунт до позитивного сприйняття суспільством політичних партій, на початкових етапах ставлення населення до них було більшою мірою негативним, оскільки партії розколювали суспільство, будучи джерелом конфлікту інтересів певних груп.

        Відмінними рисами партій того періоду часу було довготривалий політико-ідеологічний вплив на навколишнє їх суспільство, залучення до складу якомога більшої кількості вірних представників, орієнтація на відкриту і чітко виражену боротьбу за оволодіння державною владою та ін..

        Спочатку діяльність партій лімітувалася виборчими кампаніями; були відсутні постійно діючі органи на місцевому рівні, партійна дисципліна. У міру розвитку суспільно-державних відносин удосконалювалися функції політичних партій, механізми їх участі в політичному боротьбі. Згодом партії замінили безладні і стихійні форми громадської активності яскраво вираженою самоорганізованої структурою з чітко позначеним політичним центром.

        В даний час партії є одним з найважливіших політичних інститутів сучасного суспільства, що забезпечують легітимну і мирну передачу владних повноважень, політичну мобілізацію мас і легітимацію існуючих політичних режимів.

        У зв'язку з диференціацією дослідницьких підходів до вивчення інституту політичних партій в різних країнах світу, особливостями історичних, демографічних, соціокультурних та ін. традиціями, в сучасній політичній науці як і раніше немає єдиного і загальноприйнятого чіткого трактування поняття «політична партія». При цьому існує безліч підходів до визначення даного феномена.

        Сучасний американський політолог Ч. Мак під політичною партією в демократичній державі розуміє автономну коаліцію громадян, які здійснюють свою діяльність під єдиним початком, номінують своїх представників в органи публічної влади, змагаються з іншими партіями і мають на меті отримання контролю над урядом, його формуванням.

        Реалізація політичними партіями своїх ключових функцій дозволяє їм максимально ефективно впливати на функціонування всієї політичної системи і перетворює їх в ключових акторів життєдіяльності суспільства.

        Слід підкреслити, що в сучасному світі функціонування політичних партій здійснюється не тільки в демократичних державах, однак, як правило, в інших політичних режимах йде реалізація зовсім інших функцій, а партії є механізмом примусової політичної мобілізації, маніпулювання і контролю над населенням та ін..