Економічні і політичні наслідки Першої світової війни для США. Політика уряду В. Вільсона. "Новий курс" Рузвельта

1. Економічні і політичні наслідки Першої світової війни для США. Політика уряду В. Вільсона

Перша світова війна дала сильний поштовх економічному піднесенню США і обумовила зростання їх політичної ваги у світ. США вступили у війну тільки в квітні 1917 р., активну участь у воєнних діях взяли тільки з літа 1918 р. Людські втрати їх були порівняно невеликі ≈ 50 тис. убитими і 250 тис. пораненими. Небачено виросла фінансово-економічна могутність США, американської корпорації, поставляли військові матеріали продовольство, сировину країнам Антанти.

Їхні прибутки уже в 1917 р. збільшилися втричі у порівнянні з 1914 р. Чистий прибуток американських монополій, за 1914-1919 рр. склав 33,6 млрд. доларів. Змінився фінансовий статус країни із боржника США перетворилися у світового кредитора фінансовий центрі із лондонського сіті перемістився на Нью-Йоркську Уолстріт. США стали потужними експортерами. Вони вивозили у 1919 р. на 4 млрд. дол. більше різноманітної промислової продукції ніж ввозили.

Вони зосередили близько половини світових запасів золота. Війна сприяла прискоренню процесу концентрації виробництва і капіталів. В результаті високих капіталовкладень в економіку питома вага США у світовому промислі виробництва на поч. ХХ рр. дуже виросла. Виникли передумови для вступу країни в нову фазу індустріальної революції. США перетворились у високорозвинену промислову державу. На 1920 р. в містах вже проживало більше жителів ніж у сільській місцевості. Вагому роль в прирощенні національного багатства країни відіграла трудова еміграція 14 млн. чол., які прибули з Європи. До поч. ХХ ст. США випускали 85% світового виробництва автомобілів загальних розмірів позик Європейським країнам становив 11,1 млрд. доларів.

Із зростанням виробництва, скорочувалося безробіття, зростала зарплата. У зв’язку з цим у США не спостерігалося потужних соціальних виступав, а революційні сили, які виступали проти капіталізму були слабкими.

Зростання економічної могутності створило передумови для активного втручання США у сферу світової політики. Уряд президента Вільсона взяв курс на завоювання світового лідерства. У цьому зв’язку рішуче активізував зовнішньополітичну діяльність. 18 січня 1918 р. президент виступаючи в сенаті запропонував її основні напрямки вони отримали назву "14 пунктів Вільсона", які були американським варіантом місце воєнного влаштування світу.

Однак, на паризькій мирній конференції союзники США, не погодилися з її основними пропозиціями фактично адміністрація Вільсона зазнала, дипломатичної невдачі, що призвело до того, що версальський мирний договір не був ратифікований конгресом США, США відмовилися також і від участі у Лізі Націй, ініціатором створення якої був Вільсон. Іншим важливим напрямком зовнішньої політики Вільсона було ставлення до більшовицької Росії.

Разом із європейськими союзниками США у 1918 р. взяли участь в антирадянській збройній інтервенції. Американські війська висадилися в раді районів Росії, водночас уряд Вільсона надав широку фінансово-економічну і військову допомогу білогвардійцям і польським експансіоністам, які розв’язали війну проти Росії намагаючись загарбати в першу чергу українські землі.

США першими вдалися до економічної блокади радянської Росії і відхилили будь-які пропозиції про нормалізацію стосунків з нею, протягом 16 р. проводили політику дипломатичного невизнання країни рад.

Розгромлені частинами червоної армії інтервенціоністські війська США на поч. ХХ ст. були евакуйовані у США.

Невдачі у реалізації зовнішньополітичних цілей (зокрема на паризькій конференції) а також економічна криза 1920-1921 рр. посилили невдоволення американців політикою адміністрації. На президентських виборах 1920 р. демократи зазнали поразки. Кандидат республіканців Гардінг здобув 16 млн. 143 тис. чоловік, що