Політичні і релігійно-моральні реформи Октавіана Августа. Літературне життя у добу Августа
Автор: Оксана Жмуд • Ноябрь 28, 2018 • Практическая работа • 2,946 Слов (12 Страниц) • 3,409 Просмотры
- Політичні і релігійно-моральні реформи Октавіана Августа. Літературне життя у добу Августа. Літературні гуртки. Роль Мецената у літературі та культурі доби.
Література ранньої імперії – «віку Августа» - до 30-40 років н.е.
Республіка як форма державного правління давно застаріла й поступилася місцем Імперії, якою керував монарх. Єдиним правителем Риму та всіх його численних провінцій після остаточної поразки Марка Антонія став Октавіан.
Політична і бюрократична система:
- Октавіан встановив нову систему правління – принципат, що проіснувала до ІІ ст. Він повсюдно проголошував, що поновив Республіку: сенат лишався центральним органом, скликалися коміції, що обирали магістрат. У 28 р. сенат проголосив Октавіана принцепсом , тобто першим громадянином Республіки, з правом першим стояти у списку сенаторів і першим висловлювати свою думку (і тим самим нав’язувати свою думку іншим), а також нарік Августом («близьким до Бога»). Загалом це був початок імперії.
- Був обраний головним цензором із правом перегляду списку сенаторів, головним понтифіком (жерцем), що давало йому право втручатися в усі релігійні справи.
- Довічно обрано проконсулом, тобто командувачем усіх військ, від нього залежало оголошення війни і підписання мирних угод.
- Призначав намісників, що управляли провінціями з-поміж найближчих друзів, підбирав відданий йому апарат держави. Невеликий бюрократичний апарат сприяв зміцненню влади принцепса, який поступово сконцентрував у своїх руках фінанси, адміністративну та військову владу.[pic 1]
- Підвищив статус стану вершників, почав призначати їх на на різні магістратні посади., рекомендував коміційним зборам кандидатури самих магістрів.
- Значно ширше надавати провінціалам права римських громадян.
Культура, релігія, моральність:
- Знавець літератури, він робив усе, щоб звернути на свій бік освічену частину римського населення, підтримував і заохочував до творчості всіх, хто виявляв до цього хист.
- Для того, щоб відволікти громадян від політичних справ, Октавіан вдався до низки релігійно-моральних і родинних інтересів:
- В умовах загальної аморальності й розпусти , зростаючої безбожності Август відновив забуті традиційні свята богів і культи предків, суворо караючи штрафами (і навіть конфіскацією майна!) тих, хто не дотримувався цих поновлених свят.
- У Римі був установлений новий культ «божественного Юлія» (тобто Блія Цезаря), в усіх провінціях вшановувався «геній Августа».
- Сенат видав закон про податок на бездітність, про пільги багатодітним, покарання за подружню невірність (адюльтер) та аморальну поведінку. (У 8 р. за спеціальним указом Августа в заслання потрапила його онучка Юлія, яка уславилась своїми оргіями й любовними пригодами – її не врятувала навіть спорідненість із принцепсом.
- Розгорнув грандіозне будівництво: відреставровано понад 80 храмів, збудовані розкішні архітектурні комплекси ( зокрема Форум Августа), величний театр, імператорський палац Палатін, храм усім богам – Пантеон.
- Аби привернути увагу плебсу, регулярно почали видавати хліб, грошові подарунки, влаштовувати видовища, гладіаторські ігри.
- Проведена кампанія по забезпеченню Рима хлібом і питною водою (будівництво акведуків).[pic 2]
_Література часів Августа[pic 3]
- Уславлення Августа — «батька вітчизни» — стало найвищим завданням мистецтва й літератури. Принцепсу необхідно було разом з його прибічниками виробити офіційну точку зору на минулі події й довести месіанську роль як Римської держави, так і самого Октавіана.
- Поезія – найпридатніша для уславлення форма, далека від злободенної дійсності, але спроможна надати бажаним думкам естетичної привабливості.
- З’явилася нова форма ознайомлення громадськості з новинками поезії, використана вже неотериками, — так звані рецитації, тобто прилюдні декламації віршів.
- Август не встановлює офіційної цензури на твори поетів. Дія підкорення не завжди слухняних авторів використовувалися інші, дієвіші прийоми.
Гай Цільній Меценат (між 74-64 — 8 pp. до н. е.).
Римський вершник знатного етруського походження, він був одним із найбагатших римських вельмож, до того ж мав досить щедру натуру. Підтримавши Августа ше в часи боротьби за трон, у мирний період Меценат сприяв посиленню авторитету принцепса в ідейному плані.
...