Essays.club - Получите бесплатные рефераты, курсовые работы и научные статьи
Поиск

Політична думка стародавнього світу

Автор:   •  Август 25, 2018  •  Контрольная работа  •  7,503 Слов (31 Страниц)  •  518 Просмотры

Страница 1 из 31

1. Політична думка стародавнього світу.

 Політичні ідеї Стародавнього Сходу:

ДЕРЖАВА розглядалась як цінність надприродного по­ходження(обожнення);

- обожнювались також правителі - фараони, царі, імператори;

- політика трактувалась як вираз божественної волі;

- закони царя Вавілону Хаммурапі розцінювали опір владі як зневагу богів;

- обгрунтовувалась ідея єдиної централізованої влади, деспотичних режимів;

(грецьк.- деспотес: необмежений законом повелитель);

- людей необхідно тримати в страху, а управляти дер­жавою можна тільки за допомогою примусу.

Політичні ідеї Стародавньої Греції і Стародавнього Риму:

Знаменитий афінський державний діяч і реформатор Солон (УII-УI ст.):

- вважав, що держава потребує перш за все закону, який забезпечує порядок в умовах гострої політичної боротьби між бідними і багатими;

- у відповідності з реформами Солона, було надане право вибирати чиновників і право притягнення їх до відповідальності.

Ідеалом Піфагора (УI ст.до н.е.) була ДЕРЖАВА , в якій панував би справедливий закон. Найбільше зло - безвладдя і анархія. Людина за своєю природою не може обійтися без керівництва.

Знаменитий  античний  філософ  Геракліт (УI-У ст.до н.е):

- вважав, що демократія - це правління "нерозум­них" і гірших;

- відкидаючи демократію, він виступав за правління кращих (аристократію);

- правда, під аристократією він розумів не родову знань,а аристократію духу.

Видатний філософ Демокріт (III ст.до н.е.):

- відстоював демократичну форму правління;

- навіть бідність в демократичній державі кра­ще,ніж багатство в тиранічній державі;

- інтереси держави, яка втілює загальний інтерес її громадян, необхідно ставити вище всього іншого.

Великим філософом античності був Сократ (У-IУ ст.до н.е.):

- перший в історії європейської політичної думки сформулював концепцію договірних відносин між державою та   її  громадянами (громадяни   зобов'язуються виконувати всі накази держави);

- висунув положення про єдність законного і справедливого;

- дав базові визначення форм правління:

ü  якщо влада перебуває в руках осіб, які виконують закон, то такий устрій, за Сократом є аристократією,

ü  якщо влада в руках багатих - плуток­ратія,

ü  якщо влада виражає волю всіх - демок­ратія.

Геніальним мислителем  атичності  був  Платон (У-IУ ст.до н.е.):

- в книзі "Держава" він обгрунтовує модель ідеального державного устрою, яким він вважав аристократію (від грецьк.слова - найкращий), "владу кращих";

- піддає різкій критиці демократію, яку називає "безумством більшості" (демократична держава легко вироджується в тиранію, бо з "крайньої свободи виникає найбільше і жорстоке рабство");

- на чолі держави стоять люди, які мудро уп­равляють суспільством; другим станом суспільства є воїни, які живуть аскетично і захищають державу від внутрішніх і зовнішніх ворогів;третім станом є землероби і ремісники, які годують всю державу;

- таким чином, громадяни держави не мають рівності,але ця нерівність не спадкова, оскільки Платон допускав перехід із одного стану в інший, що залежить від ставлення громадян до виконання своїх функціональних обов'язків;

- заперечував приватну власність, яка, на думку Платона, руйнує єдність, цілісність держави;

- проте, конструюючи "ідеальну державу" для щастя людей, він  дав теоретичне обгрунтування то­талітарної держави, в якій всі сторони життя суспільства і  особи регулюються і контролю­ються з боку держави; в казарменній державі Платона заради  "блага"  цілого  принесені в жертву інтереси особи.

Велику роль в розвитку політичної думки стародавнього світу відіграв знаменитий мислитель Арістотель (IУ ст.до н.е.):

- він виділив наукове вивчення політичних відносин у самостійну науку про політику, заклав основи політичної     науки  як самостійної дисципліни;

- суть людини для Арістотеля полягала в її політичних властивостях, а тому він і характеризує людину як істоту політичну;

- держава виникла природним шляхом, а не в ре­зультаті угоди між людьми (вона розвивається історично із сім'ї, поселень як найбільш досконала форма організації суспільного життя);

...

Скачать:   txt (100.7 Kb)   pdf (394.1 Kb)   docx (47.9 Kb)  
Продолжить читать еще 30 страниц(ы) »
Доступно только на Essays.club