Зовнішня політика Іспанії 2012-2017 рр

   МІНІСТЕРСТВО …

ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ….

ЕСЕ

з дисципліни 

«Зовнішня політика західної Європи»

на тему: «Зовнішня політика Іспанії 2012-2017 рр."

Студента (ки) денного відділення

  (прізвище, ім’я, по батькові)

група                                        

спеціальність                         

                                                                                   Викладач

….. 2017

Зовнішня політика Іспанії 2012-2017 рр.

     Влітку 2012 року в епіцентрі кризи виявилася четверта за величиною економіка зони євро - іспанська.  Її порятунком перейнялися Брюссель і лідери провідних держав ЄС.  В драматичні події в Іспанії, як в дзеркалі, відбилися загальні проблеми європейської інтеграції.  Євросоюзу належить знайти відповіді на ряд ключових фінансово-економічних та політичних питань.  І уточнювати «дорожню карту» виходу з кризи йому доведеться з урахуванням іспанського досвіду.  Світова криза торкнулася більшість держав.  Але ступінь негативного впливу на ті чи інші країни виявилася різною.  У найбільш постраждалих європейських державах глибина кризових явищ по ряду макроекономічних вимірів виявилася безпрецедентною.  Це виразилося в зниженні споживчого попиту, падінні виробництва і обсягів зовнішньої торгівлі, стрибкоподібному збільшенні бюджетного дефіциту, значне підвищення всіх боргових показників (державної, корпоративної та приватної заборгованості), політичної нестабільності, а в соціальному відношенні - масових протестах, породжених відчутним скороченням реальних доходів багатьох  мільйонів європейців і стрімким зростанням безробіття, рівень якої в окремих країнах досяг рекордних позначок.  Такі риси нинішнього економічного і соціально-політичного становища в єврозоні, яка ще недавно демонструвала завидну стабільність і впевнене поступальне зростання.  Кризові потрясіння ведуть до ослаблення ЄС як геополітичного актора.  У цих умовах зовнішня політика Брюсселя все виразніше підпорядкована пошуку нового вектора взаємодії з метою порятунку євро і збереження основних несучих конструкцій і опор європейської інтеграції.  В останні місяці в епіцентр кризи перемістилася Іспанія - четверта за розмірами економіки зона євро і п'ята - серед 27 країн-членів ЄС.  Вібруюча іспанська фінансово-економічна і соціально-політична система породила клубок найскладніших проблем всередині країни і загострила конфлікти інтересів на просторі об'єднаної Європи.  Від розвитку подій в Іспанії багато в чому залежить доля єврозони і всього інтеграційного проекту, що реалізується в рамках Євросоюзу.  Саме «уроки іспанської» повинні змусити Брюссель внести корективи в антикризову стратегію.

      Подолання політичної кризи в Іспанії, що тривала більше десяти місяців, стала основним підсумком 2016 р. Конгрес депутатів іспанського парламенту 29 жовтня 2016 р. простою більшістю голосів затвердив лідера «Народної партії» Маріано Рахоя главою кабінету міністрів країни.  3 листопада 2016 року уряд Іспанії було приведено до присяги.  Нагадаємо, що раніше в Іспанії склалася непроста політична ситуація.  В країні могли бути призначені треті за рік парламентські вибори на грудень 2016 р. в зв'язку з тим, що після перших (грудень 2015 р.) і других (червень 2016 р.), кандидатура Рахоя була схвалена в парламенті країни.  Проти нього голосували представники Іспанської соціалістичної робочої партії, а також «Подемос», «Об'єднаних лівих», націоналістичних партій Валенсії, Країни Басків і Каталонії.  В результаті ІСРП вирішила не голосувати проти кандидатури М.Рахоя.  Більшість представників ІСРП утрималося від голосування.  Таким чином, країні вдалося уникнути третіх за цей рік парламентських виборів.