Зовнішня політика Гетьманщини за Богдана Хмельницького (1648–1657 рр.)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Кафедра нової та новітньої історії

та методики викладання історії

Зовнішня політика Гетьманщини за

Богдана Хмельницького (1648–1657  рр.)

КУРСОВА РОБОТА

студента ІІ курсу

групи 21

історичного факультету

С. В. Прийдуна

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК –

доктор історичних наук,

професор Л. М. Алексієвець

Тернопіль – 2012

2

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….....3

Розділ 1. Історіографія та джерельна база дослідження………………………..7

Розділ 2. Становлення дипломатичної служби Гетьманщини………………..10

2.1. Геополітичне положення Гетьманщини……………………….....10

2.2. Створення та функціонування інститутів дипломатичної служби…………………………………………………………………………....14

Розділ 3. Основні напрями зовнішньої політики Гетьманщини………….......18

3.1. Зв’язки з Річчю Посполитою………………………………………18

3.2. Відносини з Московським царством……………………………...22

3.3. Зв’язки Гетьманщини з Османською імперією та її васалами………………………………………………………………………….25

3.4. Шведський вектор Богдана Хмельницького………. ………….....31

Висновки…………………………………………………………………………34

Список використаних джерел…………………………………………………..37

3

Вступ

Актуальність теми дослідження. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького (Хмельниччина) чи українська національна революція XVII ст. – одна з тих сторінок історії українського народу, які є найбільш ключовими і потребують постійного дослідження й осмислення. Водночас питання Хмельниччини залишається неоднозначним і має багато інтерпретацій. Незважаючи на це, подіям 1648– 1657 рр. належить важливе значення у процесі формування української держави та української нації як такої.

• 1898  р.  Михайло Грушевський  з нагоди 250-річчя Хмельниччини

писав: «Є події, що по короткім часі мають виключно історичне, сказати б – антикварне значення; є знов такі, що служать вихідною точкою для дальших поколінь на довгий час, сотворяють для них цілком нові обставини життя, виносять на верх змагання й ідеї, що стають прапором для віків, святощами для одних і страхом для других. Се те, що звичайно зветься епохами. Для українського народу такою епохою була Хмельниччина. Її можна порівняти з значенням реформації для німецького народу, французької революції для Західної Європи. Ми досі чуємо на собі вплив перемін, витворених Хмельниччиною…» [1].

Таким чином, можна говорити про певний феномен національно-визвольної війни українського народу, адже в цей період відбулося становлення Гетьманщини, тобто вперше за багато років бездержав’я українцям вдалося показати всій Європі свою самобутність, створивши нове державне утворення. І хоча доля Гетьманщини в майбутньому склалася трагічно, саме її образ став втіленням споконвічних прагнень українського народу і надихав в подальшому українців на боротьбу за свою державність.

Говорячи про Гетьманщину, слід сказати, що для неї були характерними усі ознаки держави: кордони, армія, влада, адміністративно-територіальний поділ і т. д.