Зовнішня політика СРСР (кін. 1930 – поч. 1940 рр.)

Міністерство освіти і науки України

Кам’янець-Подільський державний університет

Історичний факультет

Кафедра історії народів Росії і спеціальних історичних дисциплін

Гавронська Наталія Вікторівна

Зовнішня політика СРСР

(кін. 1930 – поч. 1940 рр.)

Бакалаврська робота

Науковий керівник:

доцент Гуцал А.Ф.

Кам’янець - Подільський

2021 рік.

ЗМІСТ

Вступ ................................................................................................. 3

Розділ 1. Огляд джерельної бази та питання історіографії. .......................6

1. Джерельна база дослідження
2. Історіографія проблеми

Розділ 2. Світ і СРСР в 30-і роки ХХ ст.:..................................................29

2.1. Зовнішня політика СРСР в роки світової економічної кризи....29

2.2. Радянсько-американські відносини..............................................31

2.3. Крах політики колективної безпеки.............................................33

Розділ 3. Зовнішня політика СРСР напередодні і в початковий період другої світової війни......................................................................36

2.4. Міжнародні відносини СРСР з Англією і Францією..................36

2.5. Зовнішньополітичне становище СРСР на Сході.........................40

2.6. Радянсько-німецькі відносини......................................................43

Висновки............................................................................................51

Список використаних джерел і літератури...................................54

ВСТУП

Між внутрішньою і зовнішньою політикою будь-якої держави існує органічний зв’язок. Зовнішня політика – продовження внутрішньої. В складних умовах 20-30-х років на радянську зовнішню політику покладались завдання забезпечити міжнародні умови для виконання п’ятирічки, не допустити створення антирадянського капіталістичного фронту, створити систему колективної безпеки.

Розвиток Радянського Союзу в період між двома війнами відбувався в складній міжнародній обстановці. Наявність вогнищ напруги в Європі і на Далекому Сході, таємна підготовка країн капіталістичного світу до Другої світової війни, прихід до влади в Німеччині фашистської партії яскраво свідчили про те, що міжнародна ситуація активно і швидко наближалася до воєнного конфлікту.

В період двох міжвоєнних десятиліть відбулись зміни що значно вплинули на розташування сил у світовій геополітиці. Виникнення  першої Радянської держави, загострення протиріччь між світовими метрополіями і колоніями, відновлення і швидке економічне піднесення переможеної в першій світовій війні і невдоволеної своїм становищем в світі – Німеччини. Як наслідок  на міжнародній арені відбулася зміна характеру конфлікту.  Через суперечку за переділ світу, між найбільшими колоніальними  державами, війна, що наближалась, мала перетворитись на арену протидій і зіткнення інтересів  не тільки в межах цього кола. Активним та амбітним гравцем на політичній арені виявилась й держава  іншої соціально-економічної формації – Радянський Союз. Саме ці обставини стали визначними в політиці СРСР та інших світових лідерів напередодні Другої світової війни.

Актуальність теми полягає в тому, що сьогодні в світовій дипломатичній практиці є багато питань, досить суперечливих, які часто приводять до порушення геополітикодипломатичного балансу в світі. Щоб знайти «дипломатичну істину» тієї чи іншої проблеми, досить часто для її  розв’язування використовують локальні військові  конфлікти, які в свою чергу можуть призвести до більш масштабних дій. Щоб цього не трапилося, потрібно вивчати історичний досвід, не допускати недоречних образ та шовіністичних настроїв. Вміння запобігати загальновідомих помилок буде визначальним у ХХІ ст. В даній роботі такий досвід розкрито на основі зовнішньої політики СРСР в 20-х – 30-х роках, висвітлено її позитивні і негативні сторони.