Структура державного ладу. Співвідношення понять «суспільний лад», «державний лад», «конституційний лад». Поняття та складові елементи пр

Національна академія державного управління при Президентові України

Кафедра державознавства і права

Індивідуальне завдання

з навчальної дисципліни:

«Право в публічному управлінні»

Тема: Структура державного ладу. Співвідношення понять «суспільний лад», «державний лад», «конституційний лад». Поняття та складові елементи правового статусу органу державної влади та органу місцевого самоврядування.

Виконав: слухач 1 курсу

Заочної форми навчання

__________________________________________Гевел Денис Русланович

Реєтрація роботи _____________________

Оцінка роботи _______________________

Викладач ___________________________

Київ

2018-2019 навчальний рік

Структура державного ладу

Державним ладом називають систему основних суспільних відносин в державі: політико-правових, економічних та соціальних. Ці відносини закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами і характеризують особливості державного устрою певної країни та систему її стосунків з іншими суб’єктами суспільних відносин.

Юридична наука відносить основні принципи організації і діяльності держави до засад державного ладу. Саме ним визначаються юридичний статус і повноваження глави держави, органів законодавчої, виконавчої та судової влади, правоохоронних та інших передбачених основним законом органів, які реалізують основні функції держави.

В сучасному світі в багатьох країнах суспільний і державний лад закріпляються Основним законом країни, який, як правило, називають Конституцією. А устрій країни, де діє та чи інша конституція, називають конституційним ладом. Певною мірою конституційний лад залежить від форми державного правління і політичного режиму, які безпосередньо впливають на рівень демократичності суспільного життя і правової системи, повноту законодавчого закріплення прав і свобод людини і громадянина, ефективність механізму їхнього забезпечення й захисту.

Державний лад базується на трьох елементах: державному правлінні; державному устрої; державному (політичному) режимі. У цьому контексті державний лад часто визначають як форму держави.

Форми держави, як правило, асоціюються с формами правління. Форма правління — це організація верховної державної влади, яка передбачає порядок її утворення та діяльності, компетенцію і взаємозв'язок її органів, а також взаємозв'язок із населенням країни.

Форма державного правління відображає певний порядок утворення та організації вищих органів влади. За формою правління держави загалом поділяють на монархії та республіки.

Монархія — це форма правління, яка передбачає здійснення верховної влади в країні повністю або частково однією особою, яка належить до правлячої династії (фараон, цар, король, імператор тощо). Монархії поділяються на дві групи: абсолютні та обмежені.

Абсолютна монархія - це історичний тип монархії, за якої влада монарха ніким і нічим не обмежена. Вона характеризується відсутністю представницьких органів, правом монарха видавати закони та призначати чиновників (класичними прикладами таких держав є Російська імперія часів Петра І або Французька монархія часів Людовіка XIV).

Обмежена монархія — різновид форми правління, за якої влада монарха обмежується компетенцією інших державних органів. Серед обмежених монархій розрізняють конституційну (або парламентську) та дуалістичну. Конституційна монархія передбачає певний розподіл повноважень між монархом та парламентом (Велика Британія, Данія, Швеція, Японія).

Дуалістична монархія характеризується особливим