Особисті права та обов’язки батьків і дітей

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Цивільне та сімейне право»

на тему:

«Особисті права та обов’язки батьків і дітей»

ЗМІСТ

ВСТУП        3

1.        ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВІДНОСИН БАТЬКІВ І ДІТЕЙ        5

2.        ОСОБИСТІ  НЕМАЙНОВІ ПРАВА  ТА  ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ  І ДІТЕЙ        12

3.        ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ, ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ        22

4.  ПРАВА ПОТЕРПІЛИХ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї ТА ДІТЕЙ У РЕЗУЛЬТАТІ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА        27

ВИСНОВКИ        34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        36

ДОДАТКИ        40

ВСТУП

Актуальність теми. Здійснення змін у суспільному житті варто розпочинати  із сім’ї як первинної організації  суспільства. На сучасному етапі розвитку українського суспільства проблема реалізації прав особистості, у тому числі особистих прав та обов’язків батьків і дітей, набуває особливого значення  та висуває нові вимоги до якості законів України, правових інститутів, їх значимості, ефективності, ступеня впливу на людські якості та хід розвитку суспільства. Адже сама цінність правової системи, її досконалість  значною мірою зумовлена тим, яке місце в ній займає особистість, яка роль їй відводиться, якими правами та обов’язками вона наділена і як вони реалізуються.

Саме розвиток  та  досконалість наукового  та  нормативного  забезпечення здійснення особистих прав та обов’язків батьків і дітей значною мірою визначають рівень правової системи сучасної європейської держави.

Сімейне законодавство України визначає правові засади і механізми регулювання відносин батьків і дітей, що базуються на основоположних нормах Конституції України, відповідних статей Сімейного, Цивільного кодексів України, Законах України «Про охорону дитинства», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Указів Президента та інших нормативних актів щодо охорони батьківства і дитинства, захисту їх особистих прав.

Важливе значення у врегулювання прав та обов’язків батьків і дітей мають не тільки норми національного законодавства, а й міжнародні документи, такі як Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Конвенція ООН про права дитини тощо.

Проблемі визначення правовідносин  матері,  батька  та  дитини  присвячено праці вітчизняних науковців: Л. Баранової, В. Борисової, М. Дякович, І. Жилінкової, О.  Калітенко, Т. Кійко, Л. Красицької, Н. Крестовської, Б. Левківського, В. Мироненко, Л. Ольховик, З. Ромовської  та інших. У них аналізуються окремі питання визначення походження дитини, особисті немайнові права та обов’язки батьків і дітей, право дитини на сім’ю, на ім’я, на виховання тощо.

Варто зазначити, що особливий науково-теоретичний та науково-практичний інтерес набуває проблема щодо визначення немайнових правовідносин батьків і дітей. Актуальність проблеми полягає в тому, що належна правове дотримання відповідних норм законодавства гарантує ефективність забезпечення гарантованих законодавством України прав громадян, захисту прав дітей, належного правового регулювання відносин батьків і дітей.

Об’єкт дослідження є особисті права та обов’язки батьків і дітей, підстави їх виникнення, наслідки порушення цих прав.

Предмет дослідження – система нормативних актів, що регулюють немайнові правовідносини батьків і дітей.

Мета дослідження  полягає у комплексному аналізі законодавства України про особисті права та обов’язки батьків і дітей, практики застосування чинного законодавства.

Завдання дослідження:

• охарактеризувати особливості  батьківських  правовідносин;
• визначити особисті немайнові права та обов’язки батьків і дітей;
• обґрунтувати основні підстави позбавлення батьківських прав;
• окреслити основні права потерпілих осіб та дітей у результаті домашнього насильства.

Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження використано загальні методи наукового пізнання, а також такі, що застосовуються у юридичній науці: методи аналізу і синтезу, формально-логічний, системний, порівняльно-правовий тощо.