Постановка задачі дослідження, характеристика об’єкту і предмету досліджень

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….2

1. Огляд літератури

1.1. Актуальність вивчення даного питання…………………………………….3

1.2. Дані різних авторів щодо питання, яке вивчається………………………...4

1.3. Аналіз літературних даних і виділення питань, які слід з’ясувати…….....6

2. Постановка задачі дослідження, характеристика об’єкту і предмету досліджень……………………………………………………………………….11

Висновки…………………………………………………………………………12

Список використаних джерел…………………………………………………..13

ВСТУП

Харчування — найважливіший фактор, який протягом всього життя впливає на організм людини. Дедалі частіше не тільки у спеціалістів, але і у звичайних споживачів не викликає сумніву той факт, що здоров’я людини безпосередньо пов’язане з їжею, яку щодня споживаємо. На жаль, сучасне харчування не повністю забезпечує організм людини вітамінами, мінеральними речовинами, макро- і мікроелементами, тощо.

Збільшення виробництва продуктів масового споживання з покращеними споживчими властивостями — одна з найважливіших задач вдосконалення структури харчування населення. Останнім часом вченими різних країн світу приділяється велика увага до розробки функціональних жировмісних продуктів.

При виборі добавок для розроблення принципово нового продукту основна увага була приділена їх функціональним властивостям та здатністю поєднуватися із молочно-жировою основою продукту. Зважаючи на необхідність розширення асортименту молочних продуктів, м’ясних і кондитерських з комбінованим складом сировини, актуальним є питання пошуку нових, нетрадиційних для  промисловості видів сировини рослинного походження. З цією метою науковцями запропоновано застосування амаранту, який має високу продуктивність, а також значні переваги за харчовою та біологічною цінністю порівняно з бобовими та злаковими культурами.

1. Огляд літератури

1.1. Актуальність вивчення даного питання

Амарант – це сільськогосподарська  культура, яка є поживною, лікувальною, економічно вигідною, з безмежними перспективами та напрямами використання.

За всю свою тисячорічну історію амарант мав епохи неймовірного зліту (прадавні індіанці називали його «Зерно Бога» та надавали магічних властивостей), а також занепаду та тотальної заборони іспанськими колонізаторами та Петром І.

Амарант — високоврожайна однорічна культура із широким діапазоном використання. Сільськогосподарські тварини добре їдять його зелену масу як у свіжому вигляді, так і в силосованому. Зерно можна використовувати на корм птиці, а продукти переробки — у кондитерській, фармацевтичній та парфумерній промисловості. Завдяки неперевершеному зовнішньому вигляду рослини, велику кількість видів та гібридів використовують як квітниково-декоративні форми.

Зерновий амарант був однією з харчових культур Нового Світу. Крім застосування в їжу, ацтеки і інки використовували амарант в якості джерела пурпурової фарби, яка використовувалась в язичницьких обрядах. З приходом іспанських конкістадорів і запровадженням християнства язичницькі ритуали почали витіснятися, а разом з ними і амарант. Амарант був майже забутий до ХХ сторіччя.

Наразі культурні і дикі форми амаранту широко розповсюджені на всіх континентах, придатних для вирощування сільськогосподарських культур. Його традиційно використовують в їжу в Перу, Чилі, Мексиці, США, Індії, Пакистані та інших країнах. Рушійною силою популяризації амаранту по всьому світу явилося наукове відкриття, зроблене наприкінці минулого століття — саме в амарантовій олії найбільший вміст сквалену, який насичує клітину організму людини киснем, прискорює обмін речовин, запускає регенераційні процеси. Унікальне сполучення сквалену з вітамінами, поліненасиченими жирними кислотами, макро- та мікроелементами дозволяє нормалізувати обмінні процеси в організмі та значно підвищити імунітет. Організм починає ефективно працювати.