Оцiнювання фiтотоксичностi дезiнфiкувальних засобiв, якi застосовують для знезараження гною

[pic 1][pic 2][pic 3]

УДК 504.054:504.064.2.001.18:628.513:631.862        DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2022.263323

ОЦІНЮВАННЯ  ФІТОТОКСИЧНОСТІ

ДЕЗІНФІКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ГНОЮ

Є.М. Кривохижа, В.О. Пінчук, О.В. Тертична

Інститут агроекології і природокористування НААН (м. Київ, Україна) e-mail: ye.kryvokhyzha@ukr.net; ORCID: 0000-0001-7270-6529

e-mail: pinchuk_vo@ukr.net; ORCID: 0000-0003-0646-1580 е-mail: olyater@ukr.net; ORCID: 0000-0002-9514-2858

Для знезараження побічної продукції тваринного походження хімічним методом використовується велика кількість дезінфікувальних засобів, які потенційно небез- печні для навколишнього природного середовища, що пов’язано з вмістом у їх складі ксенобіотиків, зокрема альдегідів, хлору, фенолів тощо. Висвітлено результати біо- тестування ґрунтів, які забруднені дезінфікувальними засобами, що використовують для знезараження побічної продукції тваринного походження, зокрема, біоетанол, Новохлор-Екстра (діючі речовини — неорганічні сполуки хлору і луг) та Дезактін (ор- ганічні сполуки хлору, аніонні ПАР і триполіфосфат натрію). Оцінювання здійснено в лабораторних умовах шляхом біотестування із використанням ячменю ярого (Hordeum vulgare L.). Встановлено, що після 5-денного вирощування насіння ячменю у ґрунтах зі вмістом 1,0 мг/кг, 10,0 і 100,0 мг/кг засобів: біоетанол, Новохлор-Екстра та Дезактін відбувалося поступове зменшення маси стебла — до 11,8% порівняно з контролем. За вмісту в ґрунтах 1,0 мг/кг, 10,0 та 100,0 мг/кг досліджуваних дезінфікувальних за- собів спостерігалося поступове зменшення довжини стебла ячменю, в середньому, на 12,2%. При забрудненні ґрунту досліджуваними засобами у кількості 1,0 мг/кг, 10,0 і 100,0 мг/кг спостерігалося незначне збільшення довжини найдовшого кореня, в серед- ньому, на 7,8%, що свідчить про стимулювальний вплив на ріст кореневої системи та відсутність фітотоксичності. За вмісту в ґрунтах дезінфікувальних засобів біоетанол і Новохлор-Екстра у кількості 1000 мг/кг відбувається зменшення маси, довжини стебла і найдовшого кореня, у середньому — на 19,1%, 30,5 та 16,8% відповідно. За за- бруднення ґрунту на рівні 1000 мг/кг засобом Дезактін спостерігається зниження маси стебла до 61,8%, його довжини на 72,0% і найдовшого кореня — 67,4%, що свідчить про фітотоксичний вплив. За потрапляння дезінфікувальних засобів із знезараженою побічною продукцією тваринного походження у ґрунти у кількості ≥1000 мг/кг можна спрогнозувати негативний вплив на морфометричні показники рослини, що вірогідно спричинить погіршання їх розвитку.

Ключові слова: побічна продукція тваринного походження, ксенобіотики, біотесту- вання ґрунтів, ячмінь ярий.[pic 4]

ВСТУП

Розвиток тваринництва та утримання великої кількості тварин на обмеженій те- риторії зумовлюють до утворення знач- них обсягів побічної продукції тваринного походження, яка може становити загро- зу для окремих об’єктів навколишнього природного середовища. З огляду на це, у системі протиепізоотичних, санітарно- епідеміологічних та природоохоронних за- ходів велику увагу приділяють організації та використанню раціональних та ефектив-

[pic 5]

©  є.м. кривохижа, В.о. Пінчук, о.В. Тертична, 2022

них технологічних рішень щодо переробки органічних відходів тваринництва [1].

Гній як органічне добриво у практиці сільського господарства дозволяється ви- користовувати лише у тому випадку, якщо у ньому немає патогенних мікроорганізмів. За виявлення у гною та посліді збудників інфекційних захворювань здійснюється його знезараження. Вибір способу знеза- раження здійснюється за вказівкою вете- ринарної служби з урахуванням небезпеки епізоотичної ситуації, що виникла, виду збудника захворювання, наявності та виду

хімічних реагентів та технічних засобів [2; 3].

Для знезараження побічної продукції тваринного походження хімічним методом використовується велика кількість дезін- фікувальних засобів, які потенційно не- безпечні для навколишнього природного середовища, що пов’язано зі вмістом у їх складі ксенобіотиків, зокрема альдегідів, хлору, фенолів тощо [2; 4–6].

Проблему нешкідливості для ґрунтів цих речовин до кінця не розв’язано. Не проведено аналіз безпечності діючих речо- вин дезінфікувальних засобів при застосу- ванні для знезараження побічної продук- ції тваринного походження. Не визначено їх рівень фітотоксичності за попадання у ґрунти.