Збудники природно-осередкових інфекцій (ерліхії ). Біологічні особливості

Самостійна робота № 2

Тема: Збудники природно-осередкових інфекцій (ерліхії ). Біологічні особливості. Значення їх у патології організму людини.

Класифікація.

Варіант 1

Родина Anaplasmataceae поділяється на наступні роди: Anaplasma, Yersinia Ehrlihia, Erysipelothrix, Neorickettsia , Wolbachia Legionella

Патогенні для людини види: A.phagocytophilum, N.sennetsu, E.muris,

L. pneumophilia, E. coli , P. aeruginosa

1. Морфорлогія :Дрібні кокоподібні або овоїдні мікроорганізми, за Романовським – Гімзою забарвлюються в темно - блакитний колір.

Дрібні грампозитивні палички Великі грампозитивні коки

1. Культивування : Розмножуються в моноцитах та макрофагах.

Лінія культур VERO кров»яний агар МПБ

1. Епідеміологія: Механізм зараження, існування та поширення збудників є пов»язаний з іксодовими кліщами.

Механізм зараження фекально-оральний Механізм зараження аерогенний

1. Особливості фізіології: весь життєвий цикл проходить всередині цитоплазматичних вакуолей (у фагосома).

Пов”язаний з організмом вошей. Пов”язаний з утворенням елементарних тілець

1. Фактори патогенності:        цитокіни, ІЛ-10, а білки - адгезини. нейрамінідаза, плазмокоагулаза ,фосфоліпази
2. Особливості патогенезу: При лихоманці сенетсу вхідними воротами є поржнина рота та глотки. Збудник поширюється лімфогенно та гематогенно з ураженням лімфатичної системи та ендотелію дрібних судин.

Вхідні ворота: дихальні шляхів мигдалики, травний канал, слизова геніального

тракту, кон’юнктива ока, шкіра(мікротравми)

1. Клінічні прояви: гарячка, нудота, блювота, втомлюваність , діарея, міалгія, анорексія, енцефаліт, менінгіт, риніт
2. Клініка та діагностика: на основі клінічних симптомів встановити діагноз ерліхіозу неможливо. Клінічно виражені форми виникають миттєво та характеризуються лихоманкою, ознобом, головними болями, міалгіями.

Матеріал для дослідження: сироватки хворих та реконвалесцентів. сеча, фекалії , промивні води шлунку.

Кінцевий діагноз : ставиться на основі дослідження сироваток за допомого РІФ з специфічним антигеном. На 10 – 80 день титри в діапазоні 1:64 – 1:1024. Застосовують також РНІФ та ПЛР.

Мікроскопія , біопроба на тваринах, алергодіагностика

1. Лікування: Антибіотики групи тетрацикліну, хлорамфенікол ,пеніцилін рифампіцин , метронідазол
2. Профілактика: Неспецифічна        - захист від укусів кліщів. Екстрена специфічна профілактика – одноразовий прийом доксацикліну після укусу кліща. Захист від укусів комарів . Жива вакцина.