Вірус імунодефіциту людини

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ЗАХИСТУ РОСЛИН, БІОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЕКОЛОГІЇ

Кафедра молекулярної біології,

мікробіології та біобезпеки

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Вірус  імунодефіциту людини»

Київ – 2017

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень        2

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1.Огляд літератури        6

1.1        Загальна характеристика ВІЛ        6

1.1.1 Будова віріону ВІЛ        6

1.1.2 Організація генома та реплікація ВІЛ        8

1.1.3 Номенклатура ВІЛ  та філогенетичні зв`язки з іншими вірусами        19

1.1.4 Поширення, патогенез, передача ВІЛ        20

1.1.5 Генетична стійкість людини до ВІЛ        26

1.2 Методи діагностики ВІЛ        29

1.2.1 Експрес-тести        31

1.2.2 Електронно- мікроскопічні дослідження        32

1.2.3 Серологічні методи ідентифікації ВІЛ        34

РОЗДІЛ 2. Філогенетичний аналіз        39

ВИСНОВКИ        47

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        48

Перелік умовних скорочень

LTR - довгі кінцеві повтори

gр120 – глікопротеїн, за його допомогою відбувається зв’язування віруса з  клітинною мембраною        

gр41 – трансмембранний глікопротеїн

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини

р17 – матричний білок

ЗТ – зворотна транскриптаза

tat - трансактиватор усіх вірусних білків

rev - регулятор експресії вірусних білків

vif - вірусний інфекційний фактор

nef - негативний фактор експресії

еnv – ген оболонки

gag – групоспецифічні гени або груповий антиген

pol – полімераза

vpr, vpu – гени ВІЛ-1

vpx – ген ВІЛ-2

СД4 – одновимірний трансмембранний глікопротеїн        
       Т- лімфоцити або кількість залежних лімфоцитів у кубічному  міліметрі крові

ВІЛ-1 – макрофагальний інтерлейкін, що синтезує хелперний пул клітин

ВІЛ-2 - головний «активатор» патогенезу

Cas9 – фермент нуклеаза, що використовується для зміни ДНК в живих клітинах

ВСТУП

    Актуальність теми.  Бажання та зацікавленість саме цією темою,зявилось через ,те що саме зараз відбувається  швидке поширення в Україні епідемії ВІЛ/СНІДу та її загроза для всього населення та економіки. За оцінками Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС), на кінець 2003 року у країні жили 360 тис. (діапазон: 180-590 тис.) людей із ВІЛ/СНІДом, а рівень його поширеності серед дорослих (віком від 15 до 49 років) становив 1,4 відсотка (діапазон: 0,7-2,3 відсотка). ВІЛ-інфекція поширена по країнам усіх континентів і її поширення в  світі носить назву пандемії ВІЛ/СНІДу. В країні зареєстровано понад 170 тис. ВІЛ-інфікованих, але за підрахунками експертів про свій ВІЛ-статус знає лише третина інфікованих; загальна кількість людей,  які живуть з ВІЛ в Україні, сягає 377 600. За чотири роки подвоїлася — від 6216 у 2000 році до 12491 у 2004 році. На сьогоднішній день в Азії проживають 7,2 млн. ВІЛ-інфікованих, а в Південній Африці їх понад  4 млн. Спостерігалось чотирикратне збільшення щорічної офіційної кількості нових випадків СНІДу та смертей від СНІДу.

     Цей вірус схильний до стрімких мутацій. Передається через прямий контакт слизових оболонок або крові з рідиною тілесного походження, яка містить ВІЛ, кров, сперма, піхвові виділення, і грудне молоко. В ході ВІЛ-інфекції в однієї і тієї ж людини формуються все нові штами (різновиди) вірусу, що є мутантами, абсолютно різні за швидкістю відтворення і здатні ініціювати і вбивати ті або інші типи клітин.Незважаючи на те, що ВІЛ-інфекцію неможливо вилікувати, антиретровірусні препарати допомагають значно сповільнити прогресування захворювання. Однак якщо ці препарати виявляються недоступні (як це буває в деяких країнах, що розвиваються), вірус поступово пригнічує імунну систему, викликаючи синдром набутого імунодефіциту (СНІД), який призводить до смерті хворого.