Грунти ФГ «ЛИПОВОРІЗЬКЕ» Чернігівська обл., Ніжинський р-н

Національний Університет Біоресурсів і

Природокористування України

Кафедра ґрунтознавства

КУРСОВА РОБОТА

На тему: Ґрунти ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ЛИПОВОРІЗЬКЕ" Чернігівська обл., Ніжинський р-н

Виконав:

Студент 2-го курсу

 групи

Агробіологічного факультету

Гармата Іван

Перевірив:

Викладач

                                                                             ПІБ викладача

Київ 2022

                                                 План

Вступ

1. Загальні відомості про господарство

2. Природні умови ґрунтоутворення

2.1 Клімат

2.2 Рельєф місцевості

2.3 Ґрунтоутворюючі та підстилаючі породи

2.4 Рослинність

2.5 Виробнича діяльність людини

3. Процеси ґрунтоутворення

4. Номенклатурний список ґрунтів

4.1 Загальні відомості про дерново–підзолисті ґрунти, їх особливості

4.2 Номенклатурний список ґрунтів

5. Характеристика ознак, складу і властивостей ґрунтів

5.1 Будова профілю і морфологічні ознаки кожного генетичного горизонту

5.2 Дані гранулометричного складу ґрунту

5.3 Дані вмісту, запасів та якості гумусу

5.4 Дані фізико–хімічних показників ґрунту

5.5 Дані фізичних властивостей ґрунту

5.6 Грунтово-гідрологічні константи, та їх показники

5.7 Доступні рослинам елементи живлення

6. Бонітування ґрунтів

7. Розрахунок балансу гумусу в грунтах господарства

8. Підвищення родючості ґрунтів

Висновки

Література

Вступ

Проблема земельних ресурсів в сьогоденні постає досить великою проблемою і викликом для сучасного суспільства, адже насправді родючих ґрунтів в світі мало, в місцях де вони присутні постає проблема їх виснаження різноманітним добривами, неправильно зробленою сівозмінною, відсутністю правильного обробітку земельних угідь. Насамперед це пов’язано як було вже сказано напочатку з великим навантаженням на земельні угіддя. Ця проблема є актуальною для всієї території України, не виключенням є Чернігівська область , саме на Чернігівщині  земельні ресурси відіграють провідну роль в агросфері області, але як і всюди мають значне виснаження. Щоб вирішити  цю проблему потрібно проводити політику охорони родючості ґрунтів та їх раціонального використання.

Для збереження стану ґрунту і його родючості необхідно насамперед раціонально встановлювати сівозміни, не застосовувати добрива в занадто в великих кількостях заради збільшення урожаю, потрібно слідкувати за станом ґрунту в разі його погіршення проводити від дії для поліпшення його стану. Саме застосування добрив в невиправдано великих кількостях є насамперед головним чинником погіршення стану ґрунту і зниження його врожайності. В Україні більшість території зайнято в господарському використанні. Рівень обробленості землі становить понад 54%, тоді як у розвинутих країнах Європи цей показник не перевищує 35%. Фактична лісистість України становить 16 %, що недостатньо для забезпечення екологічної рівноваги (в середньому по країнах Європи 25-30 %). Особливо орність – на півдні та в центрі України – нижче 90%. Але проблема навіть не в обробітку ґрунту, а в правильному використанні та відновленні родючості ґрунту, щоб вміст гумусу не зменшувався. Наприклад, примітивний чорнозем містить близько 10% гумусу у верхньому шарі. У нашому чорноземі середній вміст гумусу становить 3,7-4%. Крім того, нераціональне використання ґрунту може призвести до викиду в повітря великої кількості вуглекислого газу – навіть більше, ніж промислові викиди. Наслідки зазвичай непомітні неозброєним оком. Але екологи вже говорять про зміну ґрунтових зон. Пасовища швидко розширюються.