Серце столиці – Хрещатик
Автор: VarenikDanil • Май 16, 2018 • Сочинение • 1,909 Слов (8 Страниц) • 402 Просмотры
Назва екскурсії: Серце столиці – Хрещатик
Тема: вулиця Хрещатик
Ідея: Сформувати уявлення про Хрещатик як центр головних подій міста
Мета: Створити екскурсію, яка буде користуватися попитом у киян і гостей міста
Завдання екскурсії:
- Розповісти про історію Хрещатика
- Показати де знаходиться центр управління життям Києва
- Показати Хрещатик як центр розваг і шопінгу
- Сформувати уявлення про вулицю як центр видатних громадських подій
Об`єкти екскурсії:
- Бессарабський ринок
- ЦУМ (Центральний універсальний магазин)
- КМДА (Київська міська державна адміністрація)
- Пасаж
- Майдан Незалежності
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН І ТУРИЗМУ
Творча робота з предмету «Екскурсознавство»
Екскурсія на тему : «Серце столиці – Хрещатик»
Розроблена студентами ІІ курсу
Групи Т16Д1
Факультету туризм
готельно-ресторанна справа
Академія праці, соціальних відносин і туризму
Я. Шишко, Д. Вареник, Б.Пилипець,
І.Коршун, А.Плецька
Науковий керівник - Сокол Тетяна Георгіївна
м.Київ– 2018
Бессарабський ринок - великий критий ринок, розташований в центрі Києва на Бессарабській площі, яка знаходиться на західному кінці Хрещатика, головної і найбільш відомої вулиці міста.
Ось уже дев'ять десятиліть в самому серці Києва на окультуреній нині Бессарабської площі вірою і правдою служить покупцям, а торговцям і поготів, величезний критий ринок, який є до того ж одним з видатних творів архітектури пізнього модерну зі збережених на українській землі. Крім того, критий ринок наБессарабке - чудове досягнення інженерної думки. Будівля ринку пережило безліч катаклізмів, але збереглося донині в майже первозданному вигляді (правда, було кілька реконструйовано в 60-ті роки минулого століття).
Історія назви «Бессарабка»
До сих пір у істориків немає єдиної версії. Багато хто вважає, що Бессарабський торг зобов'язаний своєю назвою привозу з південних губерній, зокрема, з Бессарабії. Однак інші поділяють точку зору київського історика-священика XIX століття о. ПетраЛебедінцева, який стверджував, що «Бессарабія» у першій третині позаминулого століття чомусь називали місцеву босячню. Босяки, мовляв, знаходили собі притулок на тодішній південно-західній околиці міста, і тому її прозвали «Бессарабкою». Яка з цих точок зору більш точна - я особисто сказати не беруся. Але ... версія о. Петра далеко не всім до душі хоча б тому, що оченно незатишно переводити Бессарабку як «бомжарня»
Історія будівництва
Досвід Західної Європи показав, що відкриті ринки, піддаючись руйнівній дії дощів, пилу і т. П., Ніколи, в якій би чистоті вони ні містилися, не можуть відповідати санітарним і гігієнічним вимогам. Дума, за пропозицією міського голови, вивчила досвід цих міст і вирішила скористатися пропозицією спадкоємців Лазаря Бродського. Вони розробили спеціальну схему з тим, щоб вигідно для себе і для Києва реалізувати позику, призначений на спорудження критого ринку, а також вирішити дилему, яка полягала в тому, звідки місту брати кошти на благодійну допомогу закладам, збудованим в свій час на гроші капіталіста Бродського . "Так як найбільш центральним є Бессарабський базар, то Дума і постановила на площі цього базару побудувати критий ринок", - зазначалося в "Известиях" Київської думи за 1907 рік. Тоді ж спеціальна комісія оголосила конкурс на розробку проекту критого ринку). Було представлено шість проектів, з яких першу премію отримав проект Генріха Гая.
...