Роль Фоми Аквінського в Середньовічній філософії

План

Вступ

Розділ 1. Моральна філософія Фоми Аквінського        4

1. Соціальні та ідеологічні передумови виникнення філософії Фоми Аквінського………………………………………………………………….4
2. Обґрунтування та суть моральних позицій Фоми Аквінського ……………………………………………………………………………….7

1.3 Теорія і критерії істини……………………………………………………..11

1.2 Вчення про державу та закон……………………………………………...12

Розділ 2. Роль Фоми Аквінського в Середньовічній філософії        15

Висновки        23

Список використаних джерел        24

        Актуальність теми. На даний момент релігія занепадає, все більше людей стають атеїстами, Каталізатор який запустив Фрідріх Нічше, Бертран Рассел, Плеяда Фізиків Нобелівських лауреатів, байдужість і безкінечні перегони за грішми в суспільстві, ведуть до краху моральних норм суспільства, а все це могло бути ще у ХІІІ – ХIV  ст, якби не геніальність на мою думку просто феноменальної людини, людини яка зробила здавалося неможливе примирила науку і релігію з одного боку дві не сумісні речі. І я думаю що в цей час ми повинні звернутись до творів Святого Фоми і зруйнувати в собі байдужість, егоїзм та інші пороки які зараз поширені в суспільстві.

         В кінці XII - початку XIII ст. західноєвропейська схоластика отримує новий імпульс для свого розвитку. Пов'язано це було, перш за все з тим, що в цей період відбувається саме широке знайомство європейців з культурою арабомовного Сходу. Європейський світ у цей час постійно стикається з арабами - під час хрестових походів, в Іспанії, яку захопили араби і т.д. Для західноєвропейської філософії зустріч з арабської культурою зіграла величезну роль. Справа в тому, що в арабському світі були вкрай популярні вчення античних філософів, і, в першу чергу, вчення Аристотеля. На арабську мову були переведені практично всі його твори, при цьому аристотелевские твори були детально прокоментовані арабськими мислителями, арабські філософи спиралися на положення Аристотеля в своїх навчаннях.

         У Європі ж Аристотель був відомий далеко не повністю. Більше того, оскільки ідеї Аристотеля використовували багато християнські теологи, що вважалися єретиками, поширення та вивчення арістотелізма офіційно заборонялося.(1) Так, вивчення природничо творів Аристотеля і його "Метафізики" було заборонено папськими декретами 1210 і 1215 рр..

Однак арістотелізм поступово набуває все більш широке поширення, особливо, в нецерковних школах. На латинську мову переводяться майже всі його твори - спочатку з арабського, а потім і безпосередньо з грецької мов. І в католицькій Церкві з плином часу утверджується думка, що використання системи доказів істинності християнських догматів з опорою на Арістотеля стає нагальною необхідністю, бо неоплатонізм, на який спиралися "отці Церкви" і, в першу чергу, Аврелій Августин, не дає відповіді на всі виникаючі питання.

Досліджуючи  дану тему ми можемо по новому оцінити діяльність Фоми Аквінського, його вплив на подальше становлення католицизму. Враховуючи це, зможемо також побачити, що діяльність Фоми Аквінського  є дуже важливою та значущою для захисту питань віри з боку скепсису науковців того часу. Фома Аквінський ставив собі за мету побудувати град божий на землі гармонійно поєднати розум і теологію.

Ступінь дослідження. Тема добре досліджена добре у філософських працях мною прочитаних К. Де Йонга, Перевезенцева С.

Територіальні межі дослідження охоплюють територію Західної Європи.

          Хронологічні рамки охоплюють період  написання "Філософської сумми " (1259-1269 р.р.), і "Теологічна сума" (1259-1271). 

Об’єктом дослідження є духовно – діяльність Фоми Аквінського, яка мала передове місце  в епосі середньовічної історії та становище католицької церкви.

Предметом дослідження є передумови і причини виникнення філософських праць Фоми Аквінського та особливості їх розвитку, поширення та вплив на католицизм.