Проблема свідомості. Проблема людини

1. Які Ви знаєте теорії походження людини та теорії походження свідомості?

Божественна теорія, або Креаціонізм та Теорія Еволюції – спільні теорії походження свідомості та людини.

Згідно Креаціонізму, Бог створив людину, а потім наділив свідомістю(«вдихнув у неї дух живий»), тобто свідомість є божим даром.

Теорія еволюції ж полягяє у тому, що людина та свідомість є результатом поступового розвитку живих організмів.

Окремо для свідомості існує ще декілька теорій, таких як: дуалістична, субстанційна, трудова та інші.

2. Що таке свідомість? Чим свідомість людини відрізняється від психіки тварин?

Свідомість - це особливий стан, властивий тільки людині, в якій йому одночасно доступний і світ, і він сам.

Свідомість людини відрізняється від психіки тварин тим, що людині властиво абстрактне, поняттєве мислення, яке відсутнє у тварин. Людина користується мовою, другою сигнальною системою, якої немає у тварин. Людина здатна не тільки відбивати світ у своїй свідомості, а й цілеспрямовано його переосмислювати. Інакше кажучи, свідомості людини властива творчо-конструкторська функція.

3. Що таке мова? Назвіть функції мови. Чи можливе існування свідомості без мови?

Мова – це система знаків, за допомогою яких люди спілкуються, здійснюють пізнання світу і самопізнання, зберігають і передають інформацію, управляють поведінкою одне одного.

Мова виконує такі функції:

номінативну – здатність мови позначати та уявляти світ речей та процесів,

пізнавальну – участь у процесі пізнання,

комунікативну – участь у процесі спілкування, передача та зберігання інформації та ін.

Існування свідомості не можливе без мови, вони тісно пов’язані. Для того, щоб свідомість одної людини існувала для інших необхідно її висловити, тобто об'єктивувати за допомогою мови, не обов'язково словесної.

4. В чому полягав сенс існування людини у таких філософських школах античності:

- Кініки, сенсом життя вони вважали досягнення чесноти. У цьому кініки були прямими спадкоємцями Сократа, який говорив, що знання є чеснота, а гармонія моралі та розуму має бути фундаментом існування. Антисфен перетворив цю формулу, говорячи, що мета знання — чеснота. Про гармонію тут і не йдеться. Самостійного сенсу