Космоцентризм давньогрецької філософії
Автор: Margarita777 • Сентябрь 25, 2018 • Реферат • 1,327 Слов (6 Страниц) • 4,171 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Кафедра філософії
Доповідь на тему :[pic 1]
Підготувала
студентка гр.ГКЗ -23
Корж Маргарита
Перевірила
Ст.викл.Пугачова Т.В
Київ 2018
Космоцентризм давньогрецької філософії
Космоцентризм – це основний принцип давньогрецької філософії, цілісність людини і природи, головна проблема філософів –як влаштований світ, який його світовий порядок. Одна з головних філософських школ в Древній Греції– «Мілетская школа» (м. Мілет)
Представники цієї школи: Фалес вважав, що в основі світу лежить вода , Геракліт (VI – V в.в. до н.э.). «Світ не створений ніким із Богів і ніким із людей. Світ є мірами возгорающий и мірами затухаючий вогонь». Він теж шукав початок в стихіях. Воду він розумів не як конкретну форму або персоніфікацію міфологічної сили, а як аморфне, поточне зосередження матерії.
«Все тече, все змінюється ». «В одну й туж ріку не можна вступити двічі».
Демокрит жив в 460 – 370 г. (V – IV в.в. до н.э.). Був основоположником атомістичного матеріалізму. Атомісти ( все складається з атомів). Вважав, що в основі світу лежить атом і пустота.
Впродовж VI–I століть до нашої ери у Стародавній Греції відбувався бурхливий розквіт культури й філософії. За цей період було створено нове неміфологічне мислення, нову картину світу, центральним елементом якої стало вчення про космос. Космос охоплює Землю, людину, небесні світила. Він замкнутий, має сферичну форму й у ньому відбувається постійний кругообіг — все виникає, тече й змінюється. Із чого виникає, до чого вертається — ніхто не знає.
Космоцентризм — це перший этап розвитку античної філософії,який часто називають досократовським , він зберігає спочатку риси міфології. Разом з тим і піфагорійці, і представники мілетській і элейскій шкіл виступають як філософи, оскільки намагаються познати Космос, зовнішній світ, побудувати моноелементну модель буття.
Разом з тим це принципово важливий етап становлення філософії , як сфери раціонального досягнення вихідних основ Космосу, прагнення проникнутти крізь видиме в невидиме, початок різновиду явища і сутності буття і не буття
Космоцентризм – цікавий не тільки своїми інтелектуальними результатами, але й специфікою постановки питань,які носили принципово миросвітоглядний , філософський характер і тим самим на сторіччя наперед визначили подальши й розиток грецької, а потім європейської і світової філософської культури.
Філософия Древньої Греції , виникла як прагнення зрозуміти тайний Космос, поставила питання о граничних основах природнього світу,його структурі, по суті , став тим самим школой філософування для майбутньої думки.
Вчення ранньогрецьких натур філософів (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен). Проблема першопочатку .
Фалес вважав, що першоосновою світу служить вода. Анаксимандр -був не згоден с Фалесом, і вважав що в основі всього лежить матеріальний початок – апейрон . Його «апейрон» характеризується як щось безмежне, невизначене, яке не є ні однієї з так званих стихій
Анаксимен ( його учень)-був з ним не згоден і вважав, що в основі всього лежить повітря. У певному сенсі Анаксимен зміцнив і завершив тенденцію стихійного давньогрецького матеріалізму пошуків природних причин явищ і речей. Такий матерією він вважає необмежений, нескінченний, що має невизначену форму повітря.
...