Бог існує? Доведіть його буття

Есе на тему: «Бог існує? Доведіть його буття»

Тільки з вірою в своє безсмертя

людина осягає всю розумну

ціль свою на землі.

Ф.М. Достоєвський

Кожна людина по-своєму переживає проблему Бога, але для багатьох вона починається з простого питання: чи є Він?

Відповідаючи на це питання, одразу ж згадується ситуація з книги професора О.І. Осипова «Бог».

- А хто Бога бачив? Як доведеш, що Він є? - запитав семінариста один з задиристих відвідувачів Троїце-Сергієвої Лаври, хто вірує в небуття Бога.

- А ви свій розум бачили? - відповів запитанням на запитання семінарист.

- Ні-і-і.

- Отже, у вас його ...?

Під дружний регіт своїх друзів засоромлений атеїст ретирувався.

Ми віримо в існування дуже багатьох речей і явищ, яких ніхто з людей не тільки не бачив, але і бачити не може. Віримо своїм п'яти почуттям, що говорять про існування світу звуків, фарб, світла, смаку та іншого, хоча фізика прямо заявляє, що все це - лише наші суб'єктивні відчуття, а об'єктивний світ зовсім інший. Віримо в любов, добро, красу, хоча бачимо не їх, а лише деякі їх прояви, які приховані в серці людському. Віримо в реальність субатомного світу, в існування якихось кварків, струн, в незрозумілу нескінченність (або кінцівку?) Всесвіту; віримо в чорні діри, темну енергію, темну матерію і т.д.

Та й взагалі, все те, що ми називаємо знанням, чи є таким? За незначним винятком, всі наші знання по суті лише звичайна віра - батькам, товаришам, педагогам, ученим. Ми віримо політикам, фільмам, Інтернету, ЗМІ - які, на жаль, часто не тільки помиляються, але і свідомо вводять в оману. Так чому ж не повірити кристально чистим людям - святим, які стверджували, що бачили Бога всім своїм єством, і багато з них за це віддавали своє життя?

Головна причина невіри у більшості людей, звичайно, не в непереконливості або нестачі релігійних аргументів (їх, як правило, і не знають), не в наявності переконливих аргументів проти існування Бога (їх просто немає), але в небажанні Бога. «Без Бога широка дорога» - ось основний аргумент. Як дитина закриває очі від страху, так і той, хто розуміє або підсвідомо боїться, що там відкриються всі тайники особистого життя, переконує себе і всіх, що Бога немає і бути не може.

Про існування Бога, по-перше, свідчить особистий досвід Його переживання великою кількістю людей різних епох, народів, культур. Про це писав відомий російський філософ-марксист XX століття С.М. Булгаков, який переконався на власному досвіді в бутті Бога і став священиком: «Якби люди віри стали розповідати про себе, що вони бачили і дізнавалися з останньою достовірністю, то утворилася б гора, під якою був би похований і прихований від очей пагорб скептичного раціоналізму»

По-друге, всі наукові знання минулого, сьогодення і майбутнього ніколи не зможуть охопити все буття в цілому. Академік РАН Г. Наан писав: «На будь-якому рівні розвитку цивілізації наші знання будуть представляти лише кінцевий острівець в нескінченному океані непізнаного, невідомого, незвіданого». Отже, навіть якщо б Бога не було, то і тоді наука не змогла б стверджувати цього. Найбільше, що вона може сказати: «Я не знаю». Але багато вчених всіх епох, аж до теперішнього часу, завдяки своїм науковим дослідженням приходили до віри в Бога. Тому твердження «наукового» атеїзму про небуття Бога суперечить елементарній логіці і є відверто антинауковим.

Звертає на себе увагу і наступне. Якщо релігія спирається на колосальний вселюдський досвід внутрішнього пізнання Бога, то атеїзм взагалі не пропонує людині ніяких фактів для підтвердження своєї віри. Він не відповідає на найважливіше для нього питання: «Що повинна зробити освічена людина, щоб переконатися в небутті Бога»? Але без відповіді на нього атеїзм втрачає будь-яку довіру. Тому він здатний закликати тільки до одного: «Вір, людина, що немає Бога, немає душі, немає ніякого посмертного життя - нічого немає, крім митті існування в цьому світі. Вір, що тебе як особистість очікує вічна смерть, остаточне і повне знищення! »