Засоби активізації уваги у слухачів

Доповідь

з дисципліни “Риторика професійної діяльності”

на тему:  Засоби активізації уваги у слухачів

        “Найкращий оратор – той, котрий своїм словом і навчає, і дає насолоду, і справляє глибоке враження. Навчати – обов’язок оратора, давати насолоду – честь, виявлена слухачеві, здійснювати сильне враження – необхідність”, так казав Цицерон, це гарний опис найкращого оратора, але навіть в них під час доповіді слухачі можуть втратити увагу до того про що каже промовець, що вже казати про красномовця аматора. Але все не так погано, тому що ми маємо засоби активізації уваги у слухачів. Але що це? Як застосовувати їх в дії?

        Як нам відомо, в 80% випадків слухають уважно лише перші 1-2 хвилини, а потім увага слабшає, а часом і взагалі зникає. Тому на даному етапі досить важливо зняти напруженість між аудиторією та виступаючим, пов'язану з комунікативним бар'єром "свій-чужий". Для цього можна скористатися такими засобами:

1. Перед самим початком виступу можна повільно обвести поглядом слухачів, витримати 5-7 секундну паузу, і лише після цього звертатися до аудиторії.

2. Вибирати адекватну форма звернення, що часом є не простою справою. Форми звернень бувають найрізноманітніші - такі як: "Товариші", "друзі", "мої дорогі", "колеги", "шановні слухачі", "шановні товариші", "шановне зібрання", "панове" і т.п. Вибір форми звернення обумовлений ситуацією спілкування, ставленням між слухачами та оратором і, звичайно, індивідуальним стилем виступаючого, його віком, статусом і т.п.

3. Для того щоб відразу зняти напруженість і встановити контакт зі слухачами, радять долучитися до аудиторії, розповівши їй те, що пов'язує оратора з нею. Наприклад, спільна професія, вік, країна проживання, культурні традиції тощо. ( "Як я бачу (як мені сказали) всі ми тут ..."). Можна зробити комплімент або висловити подяку на адресу організаторів зборів, конференції; приміщення або міста, в якому ці збори проходять.

4. Також можна почати з жарту, анекдоту, приказки тощо. Вони викличуть посмішку або сміх присутніх і знімуть початкову напруженість.

5. Для "зачіпки" оратор може використовувати також якусь особисту подію або враження. Наприклад: "йдучи на цю лекцію (виступ ...), я помітив ...".

6. Інтригуючий початок, який може порушити цікавість аудиторії. Тут підійде проблемна постановка питання, новий цікавий випадок або факт, незвичне повідомлення тощо.

7. Цитування відомих, всіма шанованих і улюблених філософів, учених, діячів науки, мистецтва, полководців, державних діячів і т.п. може бути хорошим початком для виступу.

        Після того як вдалося зафіксувати увагу слухачів, необхідно переходити до основної роботи - розкриття змісту теми. Її мета полягає перш за все в тому, щоб донести до слухачів головну ідею виступу. Тому саме з неї слід почати виступ і далі продовжувати нарощувати зусилля з підтримки і розвитку уваги аудиторії до виступу. На цьому етапі можна використати наступні загальні прийоми і фактори залучення і утримання уваги слухачів.

1. Чітке формулювання загальної ідеї, цілі і завдання виступу. Це слід зробити з самого початку, тому що не всі відразу ж можуть усвідомити, що їм чекати від виступу і для чого вони зібралися. Добре, якщо оратор розкриє при цьому практичну користь реалізації розглянутих ним ідей і цілей.

2. Буде доречно користуватися фактами, офіційними даними, результатами наукових досліджень. Але тут важливо не "переборщити", інакше можна втомити слухачів "цифрою".

3. Логічність і по можливості стислість викладу матеріалу - важлива умова розуміння мови виступаючого. Не випадково говорять "стислість - сестра таланту". Треба мати на увазі, що для цього потрібно витратити багато часу на підготовку виступу. Тут слід згадати слова Софокла: "Багато говорити і багато сказати не є одне і те ж".