Поняття про ергономіку

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЧЕРНІГВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА»

Реферат

на тему:

«Поняття про ергономіку»

Реферат підготувала

Студентка психолого-педагогічного факультету

Спеціальність 053 Психологія

2-го курсу 21-А групи

Ганжа Олена Валеріївна

Чернігів 2020

ПЛАН

ВСТУП

1. Поняття ергономіки

2. Структура ергономіки

3. Об’єкт, предмет та задачі ергономіки

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Несприятливі умови навколишнього середовища, неузгодженість її елементів з об'єктивними потребами і можливостями людини ускладнюють або роблять практично неможливим виконання життєвих функцій. Людина часто забуває, що вона оповита «павутиною» численних зовнішніх впливів: мікрокліматом, «світловим» кліматом, різними видами природних і штучних випромінювань, вібрацією, шумом, запахами і іншими. Особливу небезпеку для людини становлять так звані «тихі» чинники навколишнього середовища, які не сприймаються безпосередньо органами почуттів.

Проектуючи середу, в якій людина живе, працює і відпочиває, не можна забувати про такі поняття як «ефективність», «зручність», «комфорт», «безпека», «задоволення». Тобто, необхідний максимальний облік людських чинників. Адже працюючи і живучи в дискомфортній обстановці, погіршується самопочуття і працездатність людини.

Саме тому після Другої світової війни облік людських чинників був виведений в самостійну дисципліну, яка називається ергономіка. Звичайно, більшу увагу ергономіці приділяється на виробництві. Вивчаючи особливості та можливості функціонування людини на виробництві, створюються ефективні системи і максимально комфортні умови для роботи.

Взагалі організація робочого середовища має величезний вплив на якість і швидкість роботи. Сучасний бізнес вийшов на якісно новий рівень конкурентної боротьби. Тому все більша кількість компаній аналізують, як організація та дизайн робочого простору впливають на кінцевий результат, тобто на прибуток.

Потрібно приділяти увагу проблемам, що виникають на виробництві та оптимізувати трудову діяльність. Адже поліпшуючи умови праці для працівників, в першу чергу підвищується якість фізичного і інтелектуального праці.

1. Поняття ергономіки

Ергономіку можна назвати наукою про системи. Вона включає в себе такі поняття як антропометрія, біомеханіка, гігієна праці, фізіологія праці, технічна естетика, психологія праці, інженерна психологія. З іншого боку, можна назвати ергономіку галуззю науки, яка вивчає рухи людського тіла під час роботи, витрати енергії і продуктивність конкретної праці людини. Область застосування ергономіки досить широка: вона охоплює організацію робочих місць, як виробничих, так і побутових, а також промисловий дизайн.

Ергономіка вивчає особливості та можливості функціонування людини в системах: людина, річ, середа.

Ергономіка - науково-прикладна дисципліна, що займається вивченням і створенням ефективних систем, керованих людиною. Ергономіка підрозділяється на мініергономіку, мідіергономіку і макроергономіку. В основу ергономіки лягли багато наукових дисциплін, а головним її завданням є створення таких умов праці для людини, які б сприяли збереженню здоров'я, підвищенню ефективності праці, зниження стомлюваності, та й просто підтриманню хорошого настрою протягом усього робочого дня .

Офіційно термін «ергономіка» був прийнятий в Англії в 1949 році, коли група вчених поклала початок організації ергономічного Дослідницького Товариства. В СРСР в 20-і роки передбачався термін «ергологія», але в даний час в якості назви даної науки використовується термін, запропонований в Англії.

До кінця XX століття виділилися три головні напрями всередині ергономіки:

1. Ергономіка фізичного середовища, яка розглядає питання, пов'язані з анатомічними, антропометричними, фізіологічними і біомеханічними характеристиками людини, що мають відношення до фізичної праці. Найбільш актуальні проблеми включають робочу позу, обробку матеріалів, розлади опорно-рухового апарату, компонування робочого місця, надійність і здоров'я.
2. Когнітивна ергономіка пов'язана з психічними процесами, такими як, наприклад, сприйняття, пам'ять, прийняття рішень, оскільки вони впливають на взаємодію між людиною та іншими елементами системи. Відповідні проблеми включають розумову працю, ухвалення рішень, кваліфіковане виконання, взаємодія людини і комп'ютера, акцент робиться на підготовці і безперервному навчанні людини при проектуванні соціо-технічної системи.
3. Організаційна ергономіка розглядає питання, пов'язані з оптимізацією соціо-технічних систем, включаючи їхні організаційні структури і процеси управління. Проблеми включають розгляд системи зв'язків між індивідуумами, управління груповими ресурсами, розробку проектів, кооперацію, групову роботу і управління.

Крім того, слід виділити міждисциплінарні зв'язки ергономіки з групами громадських, природничих і технічних наук. Взаємозв'язок з громадськими дисциплінами проявляється в тому, що в основі теоретичних положень ергономіки лежить уявлення про працю як особливої ​​фундаментальної сфері людської діяльності, розуміння того, що вона не зводиться до сукупності механічних операцій, а представляє собою форму реалізації і розвитку здібностей індивіда як особистості. З природничо дисциплінами ергономіка пов'язана урахуванням фізіологічних, біофізичних, біомеханічних, психологічних закономірностей трудової діяльності. Взаємозв'язок ергономіки з технічними науками зумовлений ​​тим, що вона виникла на базі сучасної техніки і тих різноманітних вимог, які технічні засоби пред'являють до взаємодії з ними людині.