Рондальні форми

РОНДАЛЬНІ ФОРМИ

        Рондальні форми – узагальнений термін, яким означують ряд специфічних музичних форм, будова яких – за певних модифікацій їхньої „родової”, початкової структури – набуває подібності до форми рондо. Так, зокрема, деякі з них виявляють у своїй композиційній структурі наближення до схеми 5-тичастинного рондо типу АВАСА, тоді як інші (за відсутності п’ятичастинної будови) містять властивий формі рондо ефект „рефренності”. В останньому випадку на тлі цілком самостійної, типової композиційної структури з’являтиметься одна й та сама „рефренна” тема, що додатково впроваджена між основними тематичними розділами музичної форми. Неодноразове повернення цієї вставної теми, зіставленої з іншим тематичним матеріалом, нагадуватиме характерне для форми рондо чергування контрастних епізодів з основною темою, або, інакше кажучи, різних „заспівів” і незмінного рондального „приспіву”.  

        Деяка подібність композиційних схем рондальних форм із типовою схемою рондо змушує музикознавця Мазеля Л.  назвати їх „осібними формами рондо” («особые формы рондо»). Термін цей недосконалий, бо ненароком „підтягує” їх до рондо, тоді як вони дотичні до нього лише посередньо, маючи, по суті, свою власну, незаперечно самостійну композиційну структуру.  

        Рондальні форми дуже різноманітні, часто мають індивідуальне структурне рішення, яке за своїм зовнішнім виглядом не вкладається у жодні типові класичні схеми. Не раз структурну першооснову таких форм, по-різному ускладнених рондальними ознаками, треба в ході аналізу спеціально „розшифрувати”: виявити заховану в них типову структуру, подумки очищаючи її від стороннього (рондального) „домішку”. Проте, з-поміж розмаїтих рондальних форм можна виділити 2 групи композицій, кожна з яких по-своєму однорідна – за способом реалізації в них прикмет, властивих рондо.

        І група рондальних форм – так звані рондоподібні. Всі вони є похідними від тричастинної форми, котра внаслідок деякого ускладнення її типової структури набуває подібності до рондо. Перша характерна ознака цих форм, яка спричиняє ефект рондоподібності – 5-тичастинна структура, що „виросла” на ґрунті тричастинності. Друга – регулярне чергування повторності і контрасту, тобто основного тематичного розділу з іншими, відмінними за тематичним змістом. Сукупність цих ознак дає привід для порівняння їх із принципом побудови класичного рондо типу АВАСА: п’ятичастинна форма, триразовий показ „рефрену” та його чергування з кількома „епізодами”.  

        Перечислимо рондоподібні форми у послідовності, яка демонструватиме поступове їх наближення до схеми АВАСА. При цьому кожен із перелічених випадків вимагатиме деякої „ревізії” чи застереження стосовно правомірності зарахування його до класу типового рондо.  

        1) Проста три-п’ятичастинна форма, що виникла внаслідок повторення середини і репризи тричастинної форми. Якщо форма подається у скороченому нотному записі, з відповідними знаками репризи (А║: В А :║), то сумніву щодо первинно визначальної в ній тричастинності не виникає, відтак аналогія з рондо є безпідставною. Прикладів такої форми безліч. Ось окремі з них: „П’єро” і „Кьяріна” з „Карнавалу” Шумана, „Музичний момент” сі мінор Рахманінова, „Танець Анітри” з сюїти „Пер Ґюнт” Ґріґа.  

        Інша справа – розгорнутий нотний запис П3-5ф, тобто А – ВА – ВА, або й слухове її сприйняття у такому вигляді: утворена повтором п’ятичастинність ненароком „натякає” на класичний варіант рондо. Зразки такої форми є частим явищем в інструментальній та вокальній літературі: „Хороводна пісня” Шумана, „Народний наспів” і „Вальс-експромт” з „Ліричних п’єс” Ґріґа, романси „Сомненье” і „Ночной зефир” Глінки. Реабілітуючи ці первинно тричастинні в своїй основі форми, зазначимо в них відсутність другого „епізоду” рондо, оскільки спостерігаємо в їх тематичному плані не очікуване С (другий епізод рондо), а дослівне повторення В. Як доказ цього, порівняймо форму романсів „Ночной зефир” Ґлінки і Даргомижського. Написані на один і той самий вірш Пушкіна, вони мають різну будову: АВАВА (П3-5ф) – у Глінки, але у Даргомижського – АВАСА (рондо).