Музично-теоретичнийта виконавський аналiз хору "Осiнь" Iвана Лаврiвського на слова Миколи Устияновича

МіністерствоосвітитанаукиУкраїни

КиївськийнаціональнийуніверситеткультуриімистецтвФакультетмузичногомистецтва

Кафедрамузичногомистецтва

Освітньо-професійнапрограма«Диригентсько-хоровемистецтво(академічне)»

МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИЙТАВИКОНАВСЬКИЙАНАЛІЗХОРУ“ОСІНЬ” ІВАНА ЛАВРІВСЬКОГО НА СЛОВА МИКОЛИУСТИЯНОВИЧА

Виконав:ТарановОлексійЄвгенійовичстудент3курсу,групиТДА-19

Класвикладача:БояраОлексіяСергійовича

Київ–2022

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ1.ІванЛаврівськийтаМиколаУстиянович-життєвийтатворчийшляхукраїнськихмитцівХІХстоліття.

1. ІванЛаврівський-життєвийтатворчийшлях

2. МиколаУстиянович-життєвийтатворчийшлях

3. АналізлітературноготекстуВИСНОВОК

РОЗДІЛ2.МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИЙАНАЛІЗ

1. Жанртвору

2. Аналізхоровоїфактури

3. Ладо-тональнийплан

4. Метро-ритмічніособливості

5. ФорматворуВИСНОВОК

РОЗДІЛ3.ХОРОЗНАВЧИЙТАВИКОНАВСЬКИЙАНАЛІЗ

1. Діапазонихоровихпартійтааналізтеситурнихумов

2. Аналізінтонаційнихтруднощів,хоровийстрій

3. Аналізскладнощівхоровогоансамблю

4. Принципизвуковедення

3.5        Диригентські труднощіВИСНОВОК

ВИСНОВКИ

СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ

ВСТУП

У другій половині XIX ст. в музичному побуті України, як і раніше,великурольвідігравалодомашнємузикуваннятадомашніконцерти.Дорепертуару любителівмузикивходиличисленнінародніпісніваранжировкахдля голосу з супроводом фортепіано, авторські пісні та романси. Деякі з нихвключалися до збірників народних пісень без зазначення авторів, іноді виходилиокремимивиданнями.Рядпісеньвиконувавсяісоло,іхором,узв'язкузчимз'являлисяїххоровіаранжировки;окремізразкивиконувалисяневеликимивокальнимиансамблямидуетом,тріо,рідше-квартетом.Переважна більшість таких пісень-романсів, а також солоспівів на слова Т. Г.Шевченкастворюваласьшляхомрозвиткутиповихнароднопісеннихінтонаційтамелодичнихзворотів, поширених в українському музичномупобуті. Окремі зразки цих популярних пісень, з'явившись вперше з скромнимінструментальним су проводом, згодом поновлювалися в концертних аранжировках з елементами віртуозної розробки, з ансамб левими супроводами,як,наприклад,<<Хусточка»,<<Гандзя»,«Соловейко»таінші.

РОЗДІЛ 1. Іван Лаврівський та Микола Устиянович - життєвий татворчийшляхукраїнськихмитцівХІХстоліття.Аналізлітературноготексту

1. ІванЛаврівський-життєвийтатворчийшлях

Народивсявс.ЛопінканаЛемківщині(знищенеу1946—1947роках;теперурочищевПідкарпатськомувоєводстві,Польща)уродинімісцевогопароха.

НавчавсяспочаткувПеремишлівхоровійшколі,потім—уГреко-католицькійдуховнійсемінаріїу Львові. Музикою займався під керівництвом Вінсента Серсавія, а такожрегента римо-католицького катедрального собору в Перемишлі Ф. Лоренца. 1849-говисвятивсяікілька роківперебував напарохії вс.Лопушниця(тепер

Старосамбірськогор-нуЛьвівськоїобл.).ЗгодомпереїхавдоПеремишля,деобійнявпосадупрефекта (наставника) в духовній семінарії (1850—1854).

Керувавхоромдяко-учительськоїшколи.Водночасзаймавсякомпозиторськоюдіяльністю,писавмузикудляцерковниххорів,атакожсвітськіпіснінаоснові

літературнихтворів.Йогопісні«Ген,ген,далеко»(навіршіП.Леонтовича),«Руська

річка» для чоловічого хору (на слова Я. Головацького) і «Плач вдовиці» (на вірші А.Лажецького) відіграли важливу роль у розвитку світської музики в Галичині (критикивважаютьЛаврівськогооднимізспівтворцівновогокомпозиторськогостилю),місцевапресаназвалайого «достойнимзаступником МихайлаВербицького».