Геніальний слов’янський композитор, засновник класичної опери та симфонічної музики

Михайло Іванович Глінка

Геніальний слов’янський композитор, засновник класичної опери та симфонічної музики.

Народився 1червня 1804 року в селі Новоспаське Смоленської губернії. З дитинства цікавився музикою, головним враженням стали народні пісні та «найулюбленіший» оркестр його дядька. Хлопчик грав у ньому на флейті та скрипці, а ставши дорослішим, диригував.

Глінка дуже любив читати, тому чималу роль зіграла російська література, спілкувався з О. Пушкіним, В. Жуковським, А. Грибоєдовим. Уроки фортепіано брав у Дж. Фільда, навчався співу, грі на скрипці. Часто відвідував театри та музичні вечори.

Перший твір Глінки – варіації для арфи або фортепіано на тему з опери «Швейцарське сімейство» австрійського композитора Вейгеля.

20-30 роки багато подорожує Європою (Німеччина, Італія, Австрія). Тут він перебуває у полоні нових вражень – відвідуючи кожну оперну постановку, кожен концерт.

Говорячи про зв'язки композитора з Україною, потрібно зазначити, що Михайло Глінка неодноразово бував у Чернігові, Ніжені, Ічні. А в Качанівці у маєтку Тарновських в 1838 працював над оперою «Руслан і Людмила», уривки з якої вперше виконав хор мецената Григорія Тарновського. У 1838 датуються дві пісні Михайла Глінки, написані на вірші Віктора Забіли: «Не щебечи соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі».

ПРОСЛУХАТИ:

«Не щебечи соловейку»

«Гуде вітер вельми в полі».

27 листопада 1842 року відбулася прем’єра опери «Руслан і Людмила».

З 1844 року знов вирушає у подорож до Європи – спочатку до Парижа, а потім до Іспанії. Іспанські враження надихнули Глінку на створення двох симфонічних п’єс: «Арагонської хоти» (1845рік), і «Спогади про літню ніч в Мадриді» (1848-1851 роки). Одночасно з ними у 1848 році з’являється знаменита «Камаринська».

Останні роки життя Глінка проводить в Росії та за кордоном (Варшава, Париж, Берлін).