Мігель де Сервантес «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі»

Мігель де Сервантес «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі»

Мігель де Сервантес - великий письменник-гуманіст, драматург та новеліст епохи Відродження. Творчість Сервантеса - це ідейна і художня вершина ренесансної прози Іспанії. Автор кількох драм, комедій і сатиричних інтермедій, Сервантес, створив жанр ренесансної новели в Іспанії. Творчий шлях письменника сповнений напружених пошуків та неповірянь, які в свою чергу стануть мотивами його творчих робіт.

Письменник звертався до всіх існуючих на той час в іспанській літературі жанрів, написав ліричні поезії, драматичні твори, пасторальний роман («Галатея», 1585), рицарський роман («Персилес і Сихізмунда», 1607), реалістичні новели. Але відомим у всіх куточках світу Сервантеса зробив його безсмертний роман - «Дон Кіхот». Багато критиків називають твір першим сучасним романом та одним із найкращих творів світу^[1].

Сервантес пише твори у різноманітних жанрах, але його роман «Премудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі» став гідним внеском в скарбницю світової літератури. Сервантес, створив новий тип жанру, який дав початок розвитку реалістичного роману у світовій літературі. Роман увібрав увесь життєвий досвід, роздуми та мудрість свого творця. Перший том твору вийшов у 1605 році, друга частина (продовження безсмертного роману) з’явилась у 1615 році. Друга частина роману глибше розкриває характер свого персонажа, вона більше зосереджена на роздумах та діалогах^[2].

Роман «Дон Кіхот» з’явився як літературна пародія на лицарські романи, а тому головна інтрига сюжету про Дон Кіхота полягає в тому, що герой уявив себе саме таким лицарем. Насичений подіями та описами текст дозволяє збагнути та усвідомити картину тодішнього світу.

Почати аналіз тексту видається доцільним зі знайомства головного героя. Цікавим є те, що село у Ламанчі, в якому проживає головний герой - Алонсо Кіхана, не є вигаданим, а певним чином має відношення до біографії автора. Адже декілька років свого життя Сервантес проводить в такому селі.

 Існує думка, що у творі Сервантес виразив самого себе, на основі цього з’явилася тенденція до зближення та злиття його з персонажем. Проте схожість між Дон Кіхотом та його автором не потрібно абсолютизувати, оскільки у своєму романі Сервантес виразно зберігає дистанцію між собою й персонажем^[3].

          Головного героя свого об'ємного і відомого роману «Дон Кіхот» Сервантеса створював не тільки завдяки своїй безмежній фантазії, але і досвіду спостереження, яким він був наділений з малих років. Через постійні переїзди його сім'ї з місця на місце, вже в дитинстві майбутній великий письменник був знайомий з реальним життям збіднілого дворянства Іспанії^[4].

          З  перших сторінок, проходить знайомство не лише з героєм, а і його побутом, його домівкою. Образ домівки займає важливе місце, оскільки звідси бере початок розвиток дій роману. Наявність в цій домівці старих  лицарських книжок, щита, лицарського старого вбрання та інших різних непотрібних речей лише підкреслює те, що Дон Кіхот відірваний від буденних клопотів і справ. Він живе у світі вже забутих ідей.

         В даному контексті ми бачимо, що герой роману є типовий,  взятий  з реального оточення того часу. І опис життя героя описує чітку картину, як жили в той час люди того самого прошарку як і Дон Кіхот, як одягалися, що їли. Сервантес уникає зображення духовенства і верхів суспільства в своєму романі, але зате дає широку картину народного життя, досить правдиво зображуючи селян, пастухів, ремісників, трактирних служниць і т.д.^[5]. Він об'єктивно описує їх, не приховуючи багатьох їх поганих якостей, і в той самий  час, підкреслює в них оптимізм, добродушність, працьовитість. Він  намагається показати їх з хорошого боку, оскільки наповнений щирою симпатією до всіх цих людей.