Магія у українській культурі

Магія

Магія, містика, надприродне і все те, чим цікавляться підлітки і не тільки. Ми живемо в епоху, коли якщо відбувається щось надприродне, наприклад, якщо кішка занадто довго дивиться в одну точку, то це обов’язково означає, що вона когось або щось бачить і, звісно, це потрібно розповісти всім, зробити з цього сенсацію, запостити в інстаграм і провести обряд по очищенню від злих духів, ну так, на всяк випадок, не дарма ж зараз по Новому каналу крутять серіал «Надприродне». А от люди в дохристиянські часи намагалися б пояснити будь які паранормальні явища. Може ця кішка побачила те, що людському оку не побачити, щось невидиме. У ті часи поява невидимого світу відкрила для людей такі поняття, як Бог, Всевишній, Сили, яка управляє видимим і невидимим світом. Тоді для людей не існувало нічого поза природою, вони знаходили пояснення для всього, що відбувалося. Для них було важливо зберегти свій рід, родючість землі, худобу, життя та цінності.

Слов’яни вірили у багатьох богів. Одним з цих богів був Ярило.  Це бог сонця, весняної родючості та кохання.

Також Велес, бог музики, мистецтва, поезії та підземного світу. Казали, що він є «скотій бог», слово «скот» тоді означало багатство та гроші, а худоба і була іноді грошовою одиницею.

Перун був богом грому, блискавки, дощу, також він був бог-воїн, справедливий та суворий месник. Вважали, що перун був головним божеством Київської держави та символом державного єднання. Вважалося, що грім то була його мова, а блискавка – погляд, а перший грім та дощ володів очисною силою та повертав землі родючість.

Попель – бог шлюбу і подружжя. У ті часи сім’я мала не аби яке значення. Кожна дівчина мріяла знайти своє кохання та побудувати міцну сім’ю.

Крім богів існували обрядові пісні. Наприклад, щедрівки співали під Новий Рік. Текст щедрівки висловлював побажання багатого врожаю, добробуту, доброго роїння бджіл.

 Веснянки або ж гаївки пов’язані з початком весни на наближенням весняних польових робіт. Одночасно з веснянками танцюють та грають, так ніби «закликають» весну та урожай.

Колядки пов’язані з найголовнішим святом – зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над змертвінням у природі. Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч», «Нова радість стала» та інші).