Система освіти в стародавньому Римі

Зміст роботи

Вступ        3

1.        Історія Стародавнього Риму        4

2.        Освіта в античності як колиска сучасної культури        5

3.        Освіта в Стародавньому Римі        7

3.1        Початкова освіта в Стародавньому Римі.        8

3.2        Середня освіта в Стародавньому Римі        8

3.3        Освіта в школах риторики        9

3.4        Фізичне виховання в Стародавньому Римі        10

4.        Навчання дівчат у Стародавньому Римі        15

5.        Освіта для рабів і дітей рабів в Стародавньому Римі        16

6.        Освіта та трудова діяльність після закінчення школи        16

7.        «Сім вільних мистецтв» як основа подальшого розвитку світової освіти        17

8.        Наука Стародавнього Риму        17

9.        Література Стародавнього Риму        20

Висновки        22

Список використаних джерел        23

Вступ

Освіта в Стародавньому Римі мала важливе значення в житті римлян. Багаті люди Стародавнього Риму вірили в необхідність і важливість освіти. У той час, як бідні жителі Риму не мали можливості здобути освіту, проте багато з них самостійно вчилися читати і писати. Діти з багатих сімей отримували хорошу освіту, займалися з репетиторами на дому, або ходили в місця, які сьогодні ми називаємо школами.

Система давньоримської освіти формувалася головним чином під впливом грецьких освітніх практик. Освіта набула більшого значення наприкінці існування Римської Республіки та на етапі створення Римської Імперії.

Згідно давньоримської культури фізична і моральна освіта дитини починалася під суворим наглядом та керівництвом батьків. Подібна система освіти була спрямована на перетворення дитини в сильного, здорового, релігійного і відповідального громадянина. Дитина вчилася законам слухняності, скромності мови, знань і впевненості в своїх силах, доброчесності і важливості освіти.

Частиною освітнього процесу було також навчання дівчаток кулінарної майстерності, в’язання та шиття. Дівчинку вчили також читанню та письму. У той час як хлопчиків батьки вчили орати, сіяти і збирати врожай. Крім цього хлопчиків навчали плаванню, боротьбі і фехтуванню, навичкам управління домашнім господарством. Як і дівчаток, хлопчиків навчали також читанню і письму. На відміну від дівчаток хлопчиків навчали законам культури Стародавнього Риму.

Давньоримські аристократи приділяли велике значення освіті. Вони намагалися дати своїм дітям найкращу класичну освіту і наймали освічених грецьких рабів і проповідників для навчання своїх дітей. Бідняки не могли забезпечити своїх

дітей класичною освітою і дозволяли лише навчити їх читанню та письму.

1. Історія Стародавнього Риму

Стародавній Рим був однією з наймогутніших цивілізацій за всю історію людства. Його історія бере початок з моменту заснування Риму в VIII столітті до н.е. і триває до падіння Римської імперії в V столітті н.е. Цей багатовіковий період ділиться на три частини: царський, республіканський і імператорський.

Сам Рим був заснований італійськими племенами біля річки Тібр і був спочатку маленьким селом. На північ від неї жили племена етрусків. За легендою там жила весталка Рея, яка волею випадку народила двох синів від бога Марса – Ромула і Рема. За наказом брата і батька Реї діти в кошику були викинуті в річку і прибилися до Палатинському пагорба, де їх вигодувала вовчиця. Згодом на цьому пагорбі в 753 році до н.е. Ромул звів Рим, а вовчиця стала священним для міста тваринам.

За часів Царського періоду (VIII століття до н.е. – VI століття до н.е.) Давнім Римом черзі правили сім царів. У VIII столітті римляни здружилися з сабіняни і їх цар Тацій правил спільно з Ромулом. Однак після смерті Тація царем об’єднаних народів став Ромул. Він створив сенат і зміцнив Палатин. Наступним царем був Нума Помпилий. Він славився своєю побожністю і справедливістю, за що і був обраний сенатом. Третій цар Тулл Гостілій відрізнявся войовничістю і часто воював з сусідніми містами.

Після його смерті до влади прийшов сабінянін Анк Марцій, який значно розширив місто до морського узбережжя. У Царський період Римом поперемінно правили латини, Сабіна або етруські правителі. Одним з найбільш мудрих правителів був Сервій Туллій з Корнікула. Колись він потрапив в полон до римлян, став наступником царя Тарквінія Древнього і одружився з його донькою. Після смерті царя він був одноголосно обраний сенатом. На початку VI століття до н.е. стараннями латино-сабінських патриціїв царська влада в Римі впала і настав Республіканський період, що тривав приблизно до 30 року до н.е.