Основні принципи кодексу самураїв

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….

Розділ І. Загальна характеристика Бусідо………………………………………….

Розділ ІІ. Основні принципи кодексу самураїв……………………………………

Висновки……………………………………………………………………………

Список використаних джерел та літератури……………………………………...

Вступ

Актуальність теми. Військові традиції Країни висхідного сонця йдуть своїми коренями в сиву давнину. Річ у тому, що далеким предкам сучасних японців доводилося довго воювати за володіння своєю майбутньою Батьківщиною, внаслідок чого, військове мистецтво японців завжди було на висоті і досягло свого епопею XI-XVII ст., з часом формування і розвитку військового стану самураїв.

Початок виділення самураїв. як особливого стану, зазвичай датується періодом правління Мінамото (1192-1333). Передувала цьому затяжна й кровопролитна громадянська війна (т. зв. «Смута Гемпей») між феодальними будинками Тайра і Мінамото, що створила передумови для встановлення сьогунату - правління самурайського стану з верховним воєначальником («сьогуном») на чолі.

На формування ідеології сучасної Японії вплинули як релігійні погляди самураїв, так і кодекс воїна. Так як самураї були військовим станом і їх з дитинства готували до битв, то в основі світогляду самурайства лягли такі поняття як: честь, доблесть та безстрашність. З іншого боку, до наших днів дійшла не тільки багата духовна спадщина цього стану, а й бойові техніки, прийоми, стратегії ведення війни того часу, які є візитною карткою самураїв.

Стан самураїв зробив колосальний вплив на Японію, залишивши після себе масу історій і легенд, що дійшли до наших днів. Образ цього воїна являє собою не лише врівноважену людину, що суворо дотримується догматів кодексу Бусідо, а й вправного воїна. Японське суспільство й донині просякнуте принципами військового стану колишніх століть. Саме тому, військове мистецтво самураїв і надалі привертає до себе чималу увагу, сприяє все активнішому дослідженню цієї теми.

Об’єкт дослідження: військове мистецтво самураїв та його вплив на розвиток японської цивілізації.

Предмет дослідження: Бусідо та його основні принципи.

Мета дослідження полягає у комплексному науковому аналізі та детальному висвітленні Бусідо і його основних принципів.

Для реалізації означеної мети визначено такі  дослідницькі завдання:

— дати загальну характеристику Бусідо;

— описати основні принципи кодексу самураїв.

Структура роботи. Робота складається з 2-х розділів. Суттєво доповнюють працю вступ, висновки і список використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи … сторінок.

Розділ І. Загальна характеристика Бусідо

        Самурайство - особливий стан суспільства Японії. Для того щоб познайомитися з етапами його формування та етикою, слід перш за все розглянути соціальну систему, визначити роль і місце цього стану в ієрархії держави.

        Для опису соціальної структури середньовічної Японії, за основу потрібно використати станову систему сі-но-ко-се, встановлену в Японії при сьогунаті (військова диктатура) Токугава, так як саме період правління сьогунату (1192-1867) вважається класичним феодалізмом Японії. Сі - представлено самурайством (військовим станом), но - селянством, ко - ремісниками, се - торговцями [4, с. 78].

        На вершині соціальної піраміди Японії перебував обожнюваний імператор (тенно), який мав формальну владу і виконував переважно релігійно-церемоніальні функції.

        Безпосередньо за ним слідувала родова знать - куге, що не мала (до XVII століття) землі, її утримував сьогун – вищий чин самурайського стану, військовий правитель Японії, що володів владою в Японії. Сьогун володів найбільшою кількістю земель в Японії, що вважалися державними [7, с. 57].

        Наступний щабель займали буші (самураї) - фактично були вищим класом у феодальній Японії. Багаті дайме, які будували величезні і розкішні замки, селили своїх воїнів всередині і поблизу від кріпосних стін. Найбільш багаті з самураїв жили у власних будинках і отримували земельні наділи в залежності від своєї посади, яку вони займали в офіційній системі держави. Інші ж несли військову, поліцейську і адміністративну службу, проживаючи у великих будинках, типу казарм або гуртожитків і отримували незначну платню.