ОУН в 20 – 30-ті роки

Державний вищий навчальний заклад

Реферат

на тему: «ОУН в 20 – 30-ті роки»

м. Івано-Франківськ – 2020 рік

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………3

1. Ідеологія ОУН у світлі історичних подій 20 – 30-х рр. ХХ ст. Спільне і відмінне в українському інтегральному націоналізмі і фашизмі ………...5

2. Проблема ОУН – УПА ……………………………………………………...14

3. Роль Степана Бандери в розробці стратегії й тактики ОУН та його діяльність в Крайовій екзекутивні ОУН (1930-1934 рр.) …………………16

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………........24

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………27

ВСТУП

Поразка національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. призвела до окупації України сусідніми державами – більшовицькою Росією (центрально-східна і південна частини), Польщею (Галичина і Волинь) і Румунією (Буковина і частина Бессарабії).

Держави, до складу яких потрапили західноукраїнські землі, мали різний політичний устрій. У Польщі домінували авторитарні тенденції, а Чехословаччина мала демократичні політичні порядки. Румунія була конституційною монархією, якою управляли антидемократичні уряди.

Складне національне та соціально-економічне становище, в якому опинилося українське населення створювали сприятливу атмосферу для діяльності політичних партій та рухів.

Ідеологією революційного руху в 20-ті роки став інтегральний націоналізм, головним ідеологом якого був Д.Донцов. У 1920 р. у Празі засновується Українська Військова Організація (УВО), що прагнула продовжити боротьбу з поляками. Командиром її було обрано Євгена Коновальця. У 1929 р. представники УВО та «Української націоналістичної молоді», «Легіону українських націоналістів», «Асоціації націоналістичної молоді» зустрілися у Відні та заснували «Організацію українських націоналістів» (ОУН). ОУН була підпільною організацією. Вона видавала легальні та нелегальні газети і журнали («Розбудова нації», «Сурма», «Юнак»), дотримувалася військових методів керівництва, мала жорстко централізовану структуру. Водночас ОУН не відмовлялася від участі в політичних, економічних, культурно-освітніх об’єднаннях. Саме через них вона сподівалася очолити масовий національновизвольний рух.

Актуальність теми. Комплексний аналіз діяльності ОУН перебуває на перетині мікроісторії та регіоналістики, які є необхідною умовою для написання узагальнювальних досліджень із історії будь-якої політичної партії. Вивчення історії ОУН у контексті часових обмежень (у нашому випадку це 20–30-ті рр. ХХ ст.) допомагає з’ясувати специфіку націоналістичного руху в контексті українського національно-визвольного руху у 1920–1930-х рр.

Мета реферату полягає у тому, щоб на основі широкого використання удоступненого матеріалу розкрити роль ОУН у національно-визвольному русі 20 – 30-х рр.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

- охарактеризувати ідеологію ОУН у світлі історичних подій 20 – 30-х рр. ХХ ст.;

- висвітлити проблему ОУН – УПА;

- розкрити роль Степана Бандери в розробці стратегії й тактики ОУН та його діяльності в Крайовій екзекутивні ОУН (1930-1934 рр.).

Хронологічні рамки дослідження визначені його проблематикою й охоплюють період діяльності ОУН у 1929–1939 рр. Нижня межа дослідження обумовлена створенням ОУН у лютому 1929 р., а верхня (вересень 1939 р.) – ліквідацією Польської держави внаслідок окупації її території.