Загальна характеристика джерельної бази з історії ЗУНР

Лекція 2. Загальна характеристика джерельної бази з історії ЗУНР

1. Основні проблеми становлення і дослідження джерельної бази з історії ЗУНР.
2. Формування архівного фонду ЗУНР її урядовими структурами.
3. Загальний огляд джерел з історії ЗУНР у фондах ЦДАВО України (Центральний державний архів вищих органів влади та управління України).
4. Огляд джерел з проблеми дослідження у фондах ЦДІА  у місті Львові.
5. Джерела з історії ЗУНР у фондах ДАЛО (Державний архів Львівської області).
6. Джерела з історії ЗУНР в інших архівах України.

1. Історії ЗУНР присвячена чимала література, різнопланова за проблематикою, шириною висвітлюваних аспектів, а також за формою і жанром. Широким є спектр видань: від газетної публіцистики – до фундаментальних узагальнюючих праць та монографій. І все ж, незважаючи на це, історія ЗУНР є одним з недостатньо вивчених і дискусійних питань в історіографії.

Історичне осмислення наявних надбань повною мірою здійснено у спеціальних наукових статтях, вступних частинах до монографій та дисертацій, в окремих інших виданнях, стали предметом обговорення на міжнародних наукових конференціях як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками.

Не вдаючись до висвітлення змісту вказаних історіографічних праць, зауважимо, що їх автори, прослідкувавши сукупність опублікованого з історії ЗУНР, дійшли до висновку, що, незважаючи на значний масив праць, проблематика досліджень є доволі обмеженою, а чимало аспектів діяльності західноукраїнської держави просто випускається. Однією з таких проблем віднесемо є, наприклад,  історія державного будівництва в ЗУНР.

Причин тут чимало і вони детально з’ясовані у статті С.Дерев’янка та              А. Панчука, опублікованій 1995 р. на сторінках „Українського історичного журналу” в 1995 р.  Автори відзначили, насамперед, вузьку джерельну базу праць з історії ЗУНР. До того ж, на їхню думку, не всі використовувані джерела мають достатній рівень репрезентативності, а прагнення штучно прив’язати їх до тих чи інших висунутих положень іноді веде до ігнорування інших джерел, що містять важливі, кардинальні факти, інше трактування подій, подій і документів, що з тих чи інших причин не влаштовують їх авторів.

Враховуючи це, варто оцінювати наявні історіографічні надбання саме через призму використання в них відомих на час створення праць історичних джерел. Для цього, з використанням методів джерелознавчої евристики, встановимо сукупність джерел, що є основою для дослідження історії ЗУНР в цілому. Провівши класифікацію виявлених джерел, подамо загальну характеристику їх походження, зберігання та конкретних особливостей використання, що, на наш погляд, сприятиме глибокому розумінню конкретних джерелознавчих аспектів історії Західно-Української Народній Республіці.

Сукупність і специфіка формування джерельної бази, як основи отримання сукупності фактів з проблеми, полягає в тому, що не зберігся єдиний архівний фонд ЗУНР. Це зумовлено як особливостями долі самої ЗУНР, її діячів та активістів, так і розчленуванням українських земель у наступний період та еміграційними процесами, що поряд з суспільно-політичними факторами зумовило специфіку формування центрів українознавства, архівного і бібліографічного фондів ЗУНР” .

Проведений нами з допомогою методів джерелознавчої евристики, пошук відповідних джерел  засвідчує, що в структурі системи Національного архівного фонду України на сьогоднішній день ще не існує окремого фонду, чи окремої колекції документів, які відрізнялися б цілісною характеристикою джерел, глибоко і всебічно висвітлювали б різноманітні аспекти виникнення, становлення та діяльності ЗУНР. Фонду чи колекції такого типу і рівня репрезентативності не має і за межами України.