Античні міста-колонії Північного Причорномор’я та Криму

Реферат

Античні міста-колонії Північного Причорномор’я та Криму

Ктітор Дмитро | 1-курс ІС-А

Зміст

Становлення античного Північного   Причорномор’я і Криму.        2

Релігія        5

Побут        5

Господарство        7

Ольвія        8

Тіра        10

Пантікапей        11

Становлення античного Північного   Причорномор’я і Криму.

Перші випадкові відвідини Північного Причорномор’я сягають І тисячоліття до Р.Х. Колонізація Північного Причорномор’я була чистиною Великої Грецької колонізації. VIII-VI ст. до Р.Х. Переселенці освоювали, по суті, тільки нешироку (приблизно 5-10 км) смугу морського й лиманного узбережжя. Колонії засновувались упорядковано. Освоєння грецькими переселенцями цієї місцевості відбувалось поступово в основному із заходу на схід. VI ст. до Р.Х. було часом заснування більшості північнопричорноморських держав. Історія цих держав поділяється на два великі періоди, які у свою чергу поділяються на три етапи.

Перший період тривав від другої половини VII і приблизно до середини І ст. до Р.Х.

Характерною рисою періоду був тісний культурний і економічний зв’язок із материковою Грецією, так і з навколишніми племенами що зумовлювалися відносною стабільністю загальноісторичного розвитку.

В матеріальному і духовному світі переважали еллінські традиції. Тому цей період можна вважати еллінським або грецьким. В цей час створюється Боспорське царство до якого увійшли не тільки еллінські міста-колонії, а й племена синдів і меотів. Тому Боспор можна вважати греко-варварською державою. Важливо те що варваризація не відбилась на культурі і побуті населення боспорських міст та їхніх округ. Загалом населення варварів в містах було не значним.

На першому етапі (друга половина VII – початок Vст. до Р.Х.) відбувається становлення держав, розпочинається активні контакти з грецькими містами Середземномор’я, зокрема з Іонії. Типовим житлом північночономорських полісів є землянкова забудова у найбільших із них будуються храми, комплекси агори. Зароджуються ремесла, промисли, розвивається торгівля виникає монетна справа. На цьому етапі започатковуються в цілому мирні контакти з кочовиками.

На другому етапі(початок V – друга третина IV ст до Р.Х.) розпочинається поступовий розквіт держав; міста розростаються й набувають вигляду звичайного для античних полісів із розвиненою наземною забудовою. Зводяться монументальні споруди, оборонні мури й башти. Запроваджується карбування власної монети. Можливо у Vст. до Р.Х. Ольвію відвідав Геродот. В цей час посилюються відносини з кочовиками та племенами Лісостепу, що відбилось у численних знахідках  предметів античного імпорту в похованнях скіфів і на їхніх поселеннях. Наприкінті другої третини IV ст. до Р.Х. в античних держав Північного Причорномор’я спостерігається не довгочасна криза, яка спричинена зовнішніми факторами(розпад великої Скіфії та експансія Олександра Македонського).

І третій останній етап еллінського періоду (остання третина ІV – середина І ст. до Р.Х.) характеризується максимальним економічним розвитком, піднесенням сільського господарства, ремесел, торгівлі, культури в цілому. Проте вже з другої половини ІІІ ст до Р.Х. поступово назріває криза. Агресія скіфських племен на Західному Криму пересування варварських племен у Нижньому Побужжі  та Подніпров’ї призводять до занепадусільської округи античних міст(основна економічна база) спричиняють значні воєнні сутички у томуслі з Херсонесом. У ІІ ст до Р.Х. поширюється будівництво невеликих укріплених фортець на Боспорі, що свідчить про ускладнення військової обстановки. Наприкінці цього ж століття Ольвія, Херсонес, Боспор підпадають під протекторат Понтійської держави. Відбулось повстання проти Мітрідата і в 60-х роках І ст. до Р.Х домглись незалежності.