Античні міста-держави на території Північного Причорномор'я

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Самостійна робота з дисципліни «Історія державотворення України» на тему:

«Античні міста-держави на території Північного Причорномор'я»

Виконав: Поважняк Ігор Олексійович

Перевірив: к.і.н., доц. І.М. Лебедєва

КИЇВ – 2020

Зміст:

1. Вступ………………………………………………………………………...…3
2. Соціально-економічна структура античних міст-держав в часи Стародавньої Греції………………………………………………………...…5
3. Державний лад античних міст-держав в часи Стародавньої Греції……….8
4. Соціально-економічна структура античних міст-держав в часи Римської імперії………………………………………………………………………...11
5. Державний лад античних міст-держав в часи Римської імперії…………...13
6. Висновки……………………………………………………………………..14
7. Список використаних джерел…………………………………………….…15

Вступ

Численні осілі та кочові племена, що населяли Північне Причорномор'я, вступаючи у торговельні, воєнно-політичні відносини з античними державами Середземномор'я, тією чи іншою мірою зазнавали впливу античної рабовласницької цивілізації. Причому найважливішу роль у цих відносинах відіграли грецька колонізація причорноморських земель і утворення тут грецьких міст-колоній. У своєму розвитку міста-держави Північного Причорномор'я проминули три основні етапи:

1. Ранньоантичний (VII—І ст. до н. є.) — охоплював період від початку грецької колонізації до захоплення Понтійським царством усіх причорноморських держав;
2. Римський (І ст. до н. є. — 70-ті роки IV ст. н. є.) — характеризувався початком боротьби Римської імперії з Понтійським царством, її перемогою і поширенням впливу на все Північне Причорномор'я;
3. Пізньоантичний (70-ті роки IV ст.— середина VI ст.) — дослідники вирізняють лише для Пантікапея та Херсонеса, які увійшли до складу Візантії.

Переселенці з Давньої Греції стали південними сусідами скіфів та сарматів. Вони вступали у взаємовідносини як із грізними степовиками, так і з землеробами українського Полісся та Лісостепу. Колонізація давала значні прибутки. Через грецькі міста-колонії у метрополію надходили хліб, сировина, раби, забезпечувався збут продукції власного ремесла. Ці міста-держави стали складовою частиною історичного процесу в Північному Причорномор'ї. Вони мали великий вплив на скіфські та інші племена, встановлювали з ними тісні економічні зв'язки. Крім цього, існування таких міст на Північному березі Чорного моря було могутнім стимулом для прискорення процесу соціально-економічного розвитку племен, що їх оточували. Перше поселення грецьких колоністів з'явилося ще в VII ст. до н. є. на невеликому острові Березань біля гирла Дніпро-Бузького лиману. У VI ст. до н. є. вже було засновано цілу низку міст: на березі Бузького лиману — Ольвію, у східному Криму — Феодосію, Пантикапей (на місці сучасної Керчі). Пізніше (в останній чверті V ст. до н. є.) виникають Херсонес (поблизу Севастополя), Тира (м. Бел-город-Дністровський) та багато інших. Свого розквіту грецькі міста-держави досягають у VI—V ст. до н. є., після чого починається їхній занепад, зумовлений низкою чинників: появою у Причорномор'ї нових великих племінних об'єднань, пересуванням кочових племен, загостренням внутрішніх суперечностей у містах-колоніях та ін. Залежність від Римської імперії, що розпочалася з І ст. до н. є., не могла істотно змінити такого становища, оскільки римляни розглядали ці міста як передавальні пункти у торговельних і дипломатичних зносинах з «варварським світом». Тому процес романізації не дуже зачепив грецьке населення античних міст-держав Північного Причорномор'я. Водночас такі міста, як Ольвія, Тира, Херсонес, ставали невід'ємною частиною Римського світу, і життя їхнього населення протягом перших століть н. є. значною мірою залежало від імперії. У III ст. н. є. міста-колонії на території Північного Причорномор'я вступають у період загального економічного та соціально-політичного розкладу, що більш як через 100 років призвів до їх остаточної загибелі. Найсильнішого удару міста зазнали від навали готських і гунських племен. У IV ст. припиняє своє існування як місто-держава Ольвія. Херсонес, хоч і вцілів, але потрапив під владу Візантійської імперії. Відомий як місто Корсунь, він був знищений золотоординськими завойовниками в середині XV ст. Така сама доля спіткала Пантикапей і Феодосію.