Чорноморський флот та його легендарний адмірал Ушаков Федір Федорович

Чорноморський флот та його легендарний адмірал Ушаков Федір Федорович.

Минуле XVIII ст., шокувало світ багатьма подіями, які історики до цих пір намагаються проаналізувати, розв’язати їх проблематику. Такою подією являється побудування Чорноморського флоту в Росії 1790 – 1798 рр.  та легендарні бойові заслуги адміралом Ушаковим Федором Федоровичом. Цілком доречно про Чорноморський флот сказав імператор Александр ІІІ :      « Чорноморський флот – на користь Росії, його подвиги – на її славу»

Мета статті – розглянути побудування Чорноморського флоту в Росії  у    1790 – 1798рр, та легендарні бойові заслуги адмірала Ушакова Федоро Федоровича, визначити його наслідки та місце в історії Росії.

Жоден російський адмірал не удостоївся настільки популярності в істориків як Федір Федорович Ушаков. Народився він на Тамбовщині у сім’ї дрібного дворянина. Початкову освіту здобув у селі де пройшло його дитинство. Після того закінчив морський кадетський корпус. Свою службу на півдні Ушаков починав у складі екіпажів різних кораблів. Федір Федорович зумів відзначитись у ході декількох важливих компаній і його помітив князь Григорій Потьомкін. З цего періоду і розпочалась блискавична служба на Чорному морі. Чорне море в XVIII столітті належало грізній Османській імперії. Довгі роки російського флоту там не було взагалі, а турецькі бойові кораблі борознили його вздовж і поперек. Але Катерина ІІ вирішила будувати флот на Чорному морі. Для цього було засноване нове місто – Херсон, в якому обладнали верфі – спеціальне місце для будування кораблів. Але для того щоб робота йшла швидше будівництво кораблів віддали їх майбутнім командувачам. Одним з них став призначений на спорудження лінійних кораблів «Святий Павел» капітан другого рангу Федір Федорович.

Після прибуття в Херсон йому довелося захищати команду свого лінкора від чуми. Жодного із своїх матросів Ушаков не відправив у Херсонський госпіталь, і тим самим врятував багатьох від смерті. Замість цього він вивіз свою команду в степ. У битві з чумою він переміг! За що і був нагороджений орденом святого Володимира IV ступення.

Але згодом перед ним постало питання: «Чим же зайнятися на березі матросам корабля, який навіть ще не побудований?». І Федір Федорович придумав команді заняття, він змусив своїх матросів гойдатися на гойдалках. На них було встановлено невеликі гармати. Так майбутній адмірал тренував своїх гарманів, імітуючи на суші умови морської битви. Але ось нелегкою працею кораблі були побудовані.

Битва біля Зміїного острова 17 липня 1788 року була першим морський боєм російсько – турецької війни 1787 – 1792рр. між флотами Росії і Османської імперії, а також бойовим хрещенням севастопольської ескадри. Саме в цій битві було вперше застосування нової маневреної, тактики бою яка прийшла на зміну лінійній. І хоча бій у Зміїного острова не мав значного впливу на хід компанії, але перша перемога флоту над значно переважаючими силами противника мала велике психологічне значення. Флоти зустрілися вранці 14 липня 1788 року біля острова. Співвідношення сил сторін було несприятливе для російського флоту. Турецька ескадра мала 1120 гармат, в основному 22 фунтовокалібрні. Російська ескадра складалася з 2 кораблів 66 – гарматного рангу, 10 фрегатів і 24 дрібних суден. Турецький флот вишикувався в дві кільватерні колони і почав спускатися на російську лінію, атакувавши авангард  російський під командою Федора Ушакова. Незабаром два турецьких лінійних корабля були змушені вийти з бою. «Святий Павло» під командуванням Ушакова пішов на допомогу фрегатам. Корабель                 капудан – паші виявився з одного борту під вогнем фрегатів, а з іншого – корабля Ушакова. Всі спроби турецьких кораблів виправити становище негайно припинилися російськими фрегатами. Вдалий залп з фрегати пробив корму і бізань – щоглу флагмана і Гассан – паша став стрімко тікати з поля бою. За ним пішов і весь турецький флот. Успіх був дуже вражаючим. Турецький флот уже не мав панування над морем, а Крим не наражався на небезпеку висадки десанту. Турецький флот пішов до руменських берегів, а ескадра Войновича – в Севастополь для ремонту. Потьомкін оцінив бойове мистецтво Ушакова нагородивши його орденом святого Георгія IV ступення, перевів в контр – адмірали і призначив командувачем всього корабельного флоту в Севастополі. І це стало лише початком заслуг Чорноморського флоту і його легендарного адмірала.