Essays.club - Получите бесплатные рефераты, курсовые работы и научные статьи
Поиск

Біофілота Мадагаскарського царства

Автор:   •  Октябрь 23, 2018  •  Доклад  •  1,617 Слов (7 Страниц)  •  644 Просмотры

Страница 1 из 7

Доповідь на тему: Біофілота Мадагаскарського царства

В межі Мадагаскарського царства входять острів Мадагаскар і навколишні його дрібні острови і архіпелаги - Маскаренські, Сейшельські, Амірантські, Коморські.

Відповідно до сучасних геологічним уявленням, до кінця крейдяного періоду ще зберігався сухопутний зв'язок між сучасним Мадагаскаром (колишнім тоді, безсумнівно, частиною Африканського континенту) і Індією. І пізніше в міру дрейфу Індії на північний схід, у бік Азії, квазісухопутній  зв'язок ще зберігався у вигляді ланцюга островів. Залишки цього ланцюга ми бачимо і зараз - це Сейшельські острови.

Відділення Мадагаскару від Африки відбулося пізніше - вже в еоцені. І тут Коморські острови являють собою дериват переривчастого сухопутного «моста», що функціонував у міру віддалення мадагаскарської брили від континенту Африки.

У зв'язку з цим можна зрозуміти характер взаємних впливів мадагаскарської, ефіопської і індо-малайської біофілот, що здійснювалися в межах найбільш транспортабельних груп організмів аж до четвертинного періоду. Однак ряд віддалених зв'язків між названими біофілотамі слід інтерпретувати і ширше - як результат скорочення ареалів колись широко поширених груп, що мешкали і в Палеарктиці, і в Ефіопському царстві, але згодом витіснених більш активними і прогресивними формами. Таке пояснення в ряді випадків добре підтверджується палеонтологічними даними. Наприклад, сучасне поширення підряду напівмавп (Prosimii) в Мадагаскарському, Ефіопському і Орієнтальному царствах доповнено нині даними про еоценових напівмавп з Палеарктики і навіть Неарктики. Отже, в третинному періоді ця група була поширена набагато ширше. І високий рівень ендемізму напівмавп (на рівні родин), і їх виняткова різноманітність в Мадагаскарському царстві пояснюються збереженням давньої групи в сприятливому рефугіуми, ізольованому від впливу нових і сильних фауністичних «припливів».

Отже, просторова ізоляція Мадагаскарського царства склалася досить давно, щоб тут збереглися багато компонентів древніх палеогенових і неогенових біофілот, які колись займали великі території Старого і навіть Нового Світу.

У зв'язку з компактністю, порівняно малою територією розглянутого царства і переважним значенням власне Мадагаскарського біофілотичного комплексу в порівнянні з Сейшельським, Маскаренским і Коморським комплексами Мадагаскарськарського царства розглядають як складники однієї - Мадагаскарської  області. Названі острівні комплекси можуть заслуговувати виділення в ранзі підобластей, і про специфічні риси цих комплексів буде сказано нижче.

У флорі квіткових рослин Мадагаскарського царства налічується від 6 до 9 ендемічних родин, на видовому рівні ендемізм досягає 85%. Найбільш відомо родина Didieraceae, 11 видів якого виростають в посушливих районах Західного і Південно-Західного Мадагаскару. Це дводомні чагарники і дерева, що мають вигляд сукулентів і скидають листя в сухий період. З широко поширених родин найбільшого видового різноманіття досягають орхідні, складноцвіті і молочайні, чим флора Мадагаскару принципово відрізняється від флори Африки.

Виключно багато представлено в Мадагаскарському царстві родина пальм. На Сейшельських островах виростає ендемічна Сейшельська пальма (Lodoicea seychellarum), що досягає висоти 30 м, з плодами діаметром до 0,5 м і масою до 25 кг. У родині бананових (Musaceae) особливої ​​уваги заслуговує Мадагаскарськие «дерево мандрівників» (Ravenala madagascariensis), оскільки другий вид цього роду (R. guianensis) зустрічається в Гвіані і Північної Бразилії.

З наземних молюсків для фауни Мадагаскару характерні великі, до 10 см, клаватори (Clavator clavator), близькі африканським ахатинам. Серед павукоподібних ендемічні скорпіони роду Grosphus з родини Buthidae і роду Heteroscorpius з родини Scorpionidae. Величезні тенетні павуки роду Nephila зв’язують мадагаскарську фауну з орієнтальною і австралійською. Ентомофауна носить в основному ефіопський характер, але на родовому і видовому рівні багато ендеміків. Зокрема, багато представлених ендемічних форм метеликів родини Papilionidae.

...

Скачать:   txt (22.8 Kb)   pdf (354.5 Kb)   docx (253.3 Kb)  
Продолжить читать еще 6 страниц(ы) »
Доступно только на Essays.club