Скандинавська економічна модель

Скандинавська економічна модель

Слайд 1

До скандинавських країн відносять, як правило, три країни відповідного півострова Норвегію, Швецію та Фінлян­дію, а також Данію ш Ісландію, які знаходиться поза його межами, але має тісні господарські зв'язки з названими країнами та подібну до них економічну модель, яку нерідко називають «скандинавською»

Хоча існують значні відмінності між північноєвропейськими країнами, всі вони мають деякі спільні риси. У їх числі — держава загального добробуту, конкретно спрямований на підвищення індивідуальної автономії, сприяння соціальній мобільності і забезпечення основних прав людини,

Скандинавська модель характеризується деякими особливими рисами державного регулювання, їх сутність полягає в тому, що тут успішно поєднуються приватна власність і ринкова конкуренція з урядовими програмами, спрямованими на рівномірний розподіл прибутку, на підтримку непрацездатних, компенсацію втрат, зв'язаних з нестабільністю ринкової економіки. Відмінність скандинавської моделі від моделі держав Європейської співдружності — більший ступінь соціального захисту і забезпечення населення.

Скандинавську модель найкраще можна охарактеризувати як свого роду «золоту середину». Вона не є ні повністю капіталістичної, ні соціалістичною, намагаючись об'єднати найбільш вдалі елементи обох систем

Слайд 2

Економічна модель Швеціі

являє собою, по суті, той самий «соціалізм з людським обличчям

. Особливості шведської моделі органічно поєднують соціалістичні і капіталістичні риси:

Високорозвинена система соціального захисту;

 Безкоштовну освіту (в тому числі вище) та охорону здоров'я;

Високі допомоги по безробіттю, майже рівні середньої заробітної плати;

Суспільна відповідальність за добробут найбільш малозабезпечених верств населення;

 Тісне партнерство держави, роботодавців та профспілок;

 Висока роль профспілок, в яких перебуває більшість робітників; спрямованість на максимальну зайнятість громадян;