Світова практика застосування нетарифних обмежень: ефективність і масштаби застосування

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет імені Василя Стуса

Економічний факультет

Кафедра міжнародних економічних відносин

РЕФЕРАТ

З дисципліни «Облік і аналіз ЗЕД підприємств»

Тема: «Світова практика застосування нетарифних обмежень: ефективність і масштаби застосування»

Виконала:

Студентка 3-го курсу

Денної форми навчання

Групи 292 МЕ

Спеціальності «Міжнародні економічні відносини»

Освітньої програми «Міжнародна економіка»

Завидовська Аліна Олегівна

Вінниця ‒ 2021

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ        5

1.1 Передумови поширення та сутність нетарифного регулювання        5

1.2 Узагальнена класифікація засобів та методів нетарифного регулювання        7

1.3 Поняття основних інструментів нетарифного регулювання        11

РОЗДІЛ 2 СВІТОВА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ НЕТАРИФНИХ ОБМЕЖЕНЬ: ЕФЕКТИВНІСТЬ І МАСШТАБИ ЗАСТОСУВАННЯ        13

2.1 Основні тенденції використання нетарифних обмежень у світовій торгівлі товарами та послугами        13

2.2 Роль нетарифних бар’єрів у США        14

2.3 Інструменти нетарифного регулювання у Європейському Союзі        17

2.4 Санітарні та фітосанітарні заходи нетарифного регулювання (на прикладі Китаю)        18

2.5 Використання нетарифного регулювання в Україні        18

ВИСНОВКИ        20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ПОСИЛАНЬ        22

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Нині використання тарифних заходів суттєво обмежується прийнятими угодами у межах торговельних організацій і союзів. Так, внаслідок лібералізації міжнародної торгівлі в рамках СОТ середній рівень митних тарифів розвинених країн становить близько 4 %, а країн, що розвиваються, – 13 %.

Водночас практика державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у провідних європейських країнах, незважаючи на декларативну прихильність до принципів вільної торгівлі, свідчить, що існує приховане з метою захисту національних ринків, використання нетарифних обмежень. Так, за оцінками Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), нетарифні заходи охоплюють від 18 до 30 % обсягів світової торгівлі та застосовуються розвиненими країнами відносно 17 % імпорту, у тому числі до 50 % металопродукції, 25 % текстильних виробів та 44 % продукції сільського господарства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нетарифне регулювання останніми роками не раз ставало предметом наукових досліджень. Так, українські та російські науковці, зокрема, І. Бурковський, І. Дюмулен,                       Т. Мельник, В. Точилі, А. Філіпченко та ін. досліджували особливості нетарифних заходів порівняно з тарифними та іншими інструментами торговельної політики.

Метою роботи є розгляд світової практики застосування нетарифних обмежень, їх ефективність і масштаби застосування.

Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні завдання:

• дослідити економічну сутність та передумови поширення нетарифного регулювання;
• представити узагальнену класифікацію засобів нетарифного регулювання ЗЕД;
• висвітлити поняття основних інструментів нетарифного регулювання;
• проаналізувати основні тенденції використання нетарифних обмежень у світовій торгівлі;
• з’ясувати роль нетарифних бар’єрів у США;
• дослідити інструменти нетарифного ругулювання у ЄС;
• на прикладі Китаю охарактеризувати санітарні та фітосанітарні заходи нетарифного регулювання;
• проаналізувати використання нетарифного регулювання в Україні.

Обсяг роботи становить 15 сторінок. Робота складається двох розділів та восьми підрозділів. У роботі представлено 2 рисунка. Під час виконання роботи було використано 7 посилань.

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Передумови поширення та сутність нетарифного регулювання

У всіх країнах державне регулювання економіки є об'єктивною необхідністю. Не перешкоджаючи здійсненню вільної господарської діяльності, держава «не випускає з рук» важелів регулювання. Таке регулювання спрямоване на забезпечення захисту інтересів країни та суб'єктів її зовнішньоекономічної діяльності, створення для останніх рівних можливостей розвивати всі види підприємницької діяльності та напрями використання доходів і здійснення інвестицій, на розвиток конкуренції та ліквідацію монополізму.