Зліт і падіння Boo.com

СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ

Зліт і падіння Boo.com

Зліт Boo.com

В кінці 1998 року дві молоді шведки - Ernst Malmsten and Kajsa Leander - перейнялися ідеєю створення Web-сторінки, яка зробить революцію в онлайновій роздрібній торгівлі. Підбадьорені успіхом шведської Web-сторінки книжкової торгівлі bokus.com, вони об'єдналися зі своїм давнім другом Patrik Hedelin для формування моди у співтоваристві Інтернет.

Інвесторам сподобалася ця ідея, і друзі швидко зібрали $ 125 млн для свого проєкту. Вони отримали підтримку від всесвітньо відомих фірм Benetton, JP Morgan, Boston's Bain Capital, конгломерату французької моди LVMH та ін.

Загальна ідея полягала в продажу через Інтернет стильного одягу молодим і багатим клієнтам. Передбачалося створити світову торговельну марку за допомогою Web-сторінки і журналу моди. «Це була перша спроба створити щось вартісне і індивідуальне в роздрібній торгівлі через Інтернет», - сказав один із службовців компанії.

Свою маркетингову кампанію в $ 25 млн Boo.com почав в червні 1999 року в таких всесвітньо відомих центрах моди як Лондон, Нью-Йорк і Париж. Сайт почав пропагувати новий boo-стиль, на початку не маючи навіть виробів для продажу.

Планувалося оснастити сайт революційним дизайном з тривимірним зображенням і віртуальним асистентом під назвою «Міс Boo». Однак технологічне втілення цих ідей в життя виявилося справою більш складною, ніж це передбачалося спочатку, що кілька разів викликало відстрочку запуску сайту. Спочатку датою відкриття був названий червень 1999 року, реально ж запуск був здійснений в листопаді 1999 року.

Сайт мав дві основні проблеми:

1. Використання великої кількості графіки та тривимірного зображення робили сайт повільним і складним в роботі, крім того, він був доступний тільки користувачам високошвидкісних комп'ютерів з новітнім програмним забезпеченням.

2. Сайт був складний в управлінні, оскільки на ньому було легко загубитися. Крім того, корпоративна культура Boo.com стала доставляти неприємності. Компанія мала 400 службовців, які здійснювали дорогі трансатлантичні перельоти, відкривали офіси в найбільш фешенебельних районах, влаштовували гучні вечірки.

У листопаді 1999 року після завантаження сайту організатори виявилися в складному становищі. Стало очевидно, що Boo.com не досягає достатньої кількості покупців через недоліки в його технології. Чи повинні організатори перечекати і залишити все як є, або змінити сайт на основі декількох технологій, або взагалі перебудувати його? Компанія почала відчувати брак коштів. Чи повинна вона шукати додаткове фінансування, звільнити частину своїх працівників, скоротити свої програми або продати частину технологій і ліцензій? Чи може підтримуватися корпоративна культура Boo.com в умовах скорочення витрат? Чи втратила торгова марка значущість через труднощі завантаження сайту? Компанія повинна дотримуватися агресивної або обережної стратегії зв'язків з громадськістю?

Падіння Boo.com

Після завантаження сайту компанія була зустрінута досить прохолодним ставленням преси. Обіцянки Boo.com не були виконані!

Первинними проблемами сайту були не тільки повільність і складність в управлінні, але і недоступність його передових технологій для великої групи потенційних споживачів. В результаті в березні 2000 року було прийнято рішення про його перехід на більш повільну версію.

Недолік грошових коштів в 1999 році також став серйозною проблемою. Святковий сезон не виправдав очікування Boo.com. 25 січня компанії довелося звільнити 25% з 400 службовців. Крім того, було вирішено урізати кілька програм, в тому числі boo-журнал. Patrik Hedelin, один із засновників і головний адміністратор, назавжди покинув компанію і був замінений фахівцем з Adidas. Тривалі спроби пошуку додаткового фінансування не дозволили продати або віддати в користування технології компанії.