Демографiчнi та фiнансовi передумови пенсiйноi реформи

ДЕМОГРАФІЧНІ ТА ФІНАНСОВІ ПЕРЕДУМОВИ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ

            Ключові слова: пенсійна реформа, демографічне старіння, пенсійний внесок, пенсія, коефіцієнт заміщення, пенсійні зобов’язання, тінізація.

            Головні завдання пенсійної реформи в Україні такі: – підвищення рівня життя пенсіонерам;– посилення залежності розміру пенсій від розміру заробітку і тривалості трудового стажу;– забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи;– заохочення громадян до заощадження коштів на старість;– створення ефективнішої системи адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

З огляду на невідворотний характер процесу демографічного старіння, Українське суспільство має небагатий вибір варіантів розвитку пенсійної реформи; вибір полягає лише в тому, чим ми готові "пожертвувати".

Вибір перший: залишити пенсійний внесок (35,2% фонду заробітної плати) та розмір бюджетних дотацій на поточному рівні. Тоді коефіцієнт заміщення заробітку пенсіями (їх страхової частини) знизиться з сучасних 40% до 35%. Тобто результатом буде зниження життєвого рівня пенсіонерів, поширення їх бідності відносно середніх доходів населення.

Вибір другий: утримати коефіцієнт заміщення (співвідношення середньої пенсії та заробітної плати) і обсяг дотацій на поточному рівні, тоді бездефіцитність Пенсійного фонду необхідно забезпечити за рахунок підвищення розміру пенсійного внеску. В Україні він нині один з найвищих у Європі – 35,2% сумарно для роботодавців та працівників. А за умов прийняття цього вибору, розмір пенсійного внеску доведеться підвищити до 40% та 50%. Збільшення фіскального тягаря на фонд заробітної плати може мати наслідком подальшу тінізацію трудових відносин та оплати праці, а у випадку розподілу додаткового внеску на працівників – зниження реальної заробітної плати.

Вибір третій: утримувати незмінними розмір пенсійного внеску та коефіцієнт заміщення, тоді дефіцит Пенсійного фонду потрібно покривати за рахунок збільшення дотацій з державного бюджету. Це призведе до постійно прогресуючого збільшення державних пенсійних зобов'язань. Хоча деякі статті державних пенсійних видатків поступово зникнуть через природне скорочення контингентів одержувачів (наприклад, виплати , передбачені законами "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про соціальний захист дітей війни"). Навіть якщо певні категорії виплат зникнуть, це не обов’язково означатиме скорочення бюджетних видатків, оскільки постійно виникають нові . Тобто обсяг державних пенсійних зобов’язань, що мають фінансуватися за рахунок коштів державного бюджету, надзвичайно великий, і скорочення надходжень пенсійних внесків істотно ще збільшить цей тягар.