Cфера послуг в Україні

У сучасній економіці роль та значення послуг істотно зросли, проте еконо- мічною наукою досі не вироблено загальноприйнятого поняття послуги. Триває дискусія щодо сутності послуг, їх ролі та місця в економічній діяльності, відповідно, відсутні легальне й єдине визначення поняття «послуга» та загальноприйнята системати- зація сфери послуг. Це пов’язано з тим, що сутність послуги можна розглядати з різних точок зору: як економічну катего- рію; як вид діяльності; як сферу; як грошовий потік.

К. Маркс поняття послуги пов’язував із дією споживчої вартості товару або певної діяльності. Він уважав, що послуга є не що інше як корисна дія тієї чи іншої споживчої вартості – чи то товару, чи то праці [1]. Таким чином, К. Маркс визначив послуги як у формі безпосередньої діяльності суб’єктів, тобто праці, так і у формі дії товару, речі. Діяльність розглядається як антипод речі, тобто мається на увазі не будь-яка діяльність, а лише та, що не дає уречевленого результату. Методологічно важливим є положення щодо визначення поняття послуги з точки зору не просто дії, а дії корисної.

На думку А. Михайлова, послуга визначається і як трудова корисна діяльність людини (групи людей), результати якої дістають вияв у корисному ефекті, що задовольняє будь-яку потребу суспільства [2, с. 51]. Цей суспільно корисний ефект (або благо) виступає не у формі речей, а у формі діяльності.

Із наведених визначень видно, що аналіз тлумачення сут- ності послуги як результату діяльності у відриві від самої діяльності є непродуктивним, оскільки в підсумку всі прибіч- ники аналізованої концепції визначали послуги через діяль- ність та/або дію.

Через результат діяльності визначає послугу і Н. Федо- сенко, відзначаючи, що діяльність і результат, на перший погляд, виступають як «рівнозначні» величини, якщо вважати, що задоволення потреби можливе лише за допомогою діяльно- сті. Якщо ж виходити з того, що діяльність є не самоціллю, а засобом досягнення мети – задоволення потреби, то акцент у визначенні послуги, зазначає автор, зміщується саме до резуль- тату, адже дуже складно визначити мету діяльності. Логічною є дефініція «результат діяльності». Вона відповідає, на думку автора, по-перше, меті, яку переслідує замовник, – чіткому усвідомленню виконавцем того, що задоволення його еконо- мічного інтересу можливе виключно через задоволення потреб конкретної особи [3, с. 28].

Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету

Американські вчені К. Макконелл і С. Брю сутність послуг визначили як те, що не має матеріального результату, вира- женого в певному предметі, речі, результат є невідчутним, неосяжним (невидимим) і надається в обмін на те, за що спо- живач, підприємство або уряд готові платити [4, с. 965].

За визначенням Ф. Котлера, «послуги – це об’єкти продажу у вигляді дій, вигод або задоволення, відповідно, послуги не зберігаються, і клієнту пропонується щось таке, що не має матеріальної форми» [5].

Л. Співак визначає послуги як результати економічної діяль- ності, які набувають матеріально-речової форми і задовольня- ють певні потреби людей [6]. Порівняно з товарами виробничої сфери послуга – товар, що характеризується такими особли- востями: вона не набуває матеріально-речовинної форми; є фізично неосяжною; є невіддільною від джерела (економічної діяльності) та об’єкта послуги; її неможливо накопичувати та зберігати; є індивідуальною та плинною по якості.

Ринок послуг порівняно з іншими ринками товарів має певні особливості та характеризується: високою швидкістю обороту капіталу внаслідок більш короткого виробничого циклу; територіальною сегментацією і локальністю; високою диференційованістю продукту в одній і тій же галузі; індивіду- альністю і нестандартністю наданих послуг і технологій у бага- тьох галузях сфери послуг; високою невизначеністю