Бюджетні відносини в Україні

ТИТУЛ

ВСТУП

        Бюджетні відносини України мають глибоке коріння, їх становлення відбувалося ще в часи Київської Русі, Гетьманщини, Запорізької січі. Сучасна бюджетна система сформувалася на базі бюджетних відносин, які мали місце в радянському союзі. З часу проголошення незалежності Україна стала на шлях докорінного реформування усіх сфер людської діяльності, з метою забезпечення прав і свобод людини, гідних умов її життя, піднесення української економіки та загального добробуту населення України. З розвитком молодої держави формувалися і розвивалися її бюджетні відносини. Проте таке становлення відбувалося на старих засадах, які в дещо видозміненій формі лягли на нове економічне підґрунтя. Реформуванню бюджетної системи не приділялося належної уваги.

Незважаючи на загальне оздоровлення економічної ситуації, кризові процеси у фінансовій сфері української економіки остаточно ще не подолано. Відповідно до світової практики бюджет має стати основним інструментом економічної політики, насамперед підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, зміцнення політичної та соціальної стабільності у державі.

Досліджуючи виникнення бюджетних відносин в Україні, слід зважати, що українська державність історично розвивалася під впливом інших держав. Вищезазначене обумовило особливості розвитку державного устрою і фінансової системи України. Зокрема така система бюджетних відносин, яка існує сьогодні в державі, виникла не відразу. Вона поступово еволюціонувала разом із змінами державного устрою, системи місцевого самоврядування, бюджетно-фінансової та податкової систем, а також з іншими факторами, що впливали на її становлення.

        Питання регулювання бюджетних відносин в нинішніх умовах набувають все більшої актуальності. Вивчення норм бюджетного права, розуміння механізму їх дії, питань бюджетних повноважень, бюджетного контролю, відповідальності за порушення бюджетного законодавства та інших стало гострою необхідністю для вітчизняних юристів, співробітників представницьких та виконавчих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємців і громадян. Інтерес до теорії і практики бюджетного регулювання і бюджетного процесу, правового регулювання державного і муніципального боргу, правового регулювання доходів і видатків бюджетної системи, правового режиму цільових бюджетних фондів не піддається сумнівам, оскільки бюджет (у всіх його проявах) є публічно-правовою категорією і слугує для вираження виключно загальнодержавних цілей (навіть коли йдеться про бюджети місцевого самоврядування, принаймні, в умовах чинної нині системи правового регулювання і розподілу бюджетних повноважень між окремими ланками бюджетної системи).

        За визначенням низки вчених, деякі люди помилково уявляють бюджет як деяке грошове сховище. Насправді ж бюджет можна уявити як форму оперативного спрямування грошових коштів на певні цілі. Причому форма, якій надали режим закону. Тож бюджет можна вважати планом ведення державного і місцевого господарства на даний період часу.

        Отже, удосконалення бюджетних відносин для сьогодення є актуальним, вимагає добре обміркованих та прорахованих кроків на шляху їхнього реформування.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ БЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН.

        Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм. Вона регулюється Бюджетним кодексом України, а її складовими є Державний бюджет України та бюджети місцевого самоврядування.

        В основу формування бюджетної системи покладено такі елементи:

• визначення видів бюджетів;
• встановлення принципів побудови бюджетної системи;
• розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи

Побудова бюджетної системи України згідно з бюджетним кодексом України основується на нижче наведених принципах:

• єдність – в країні діє єдині правова база, грошова система, регулювання бюджетних відносин, бюджетна класифікація, порядок виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку та звітності;
• збалансованість – витрати бюджету відповідають обсягу надходжень;
• самостійність – основується на незалежності Державного та місцевих бюджетів, визначенні шляхів та напрямів використання використанні коштів відповідно до законодавства України;
• повнота – всі надходження та витрати бюджетів входять до їх складу;
• ефективність – учасники складання бюджету повинні прагнути виконання поставлених цілей, при залучені мінімального обсягу бюджетних коштів;
• цільове використання – використання бюджетних коштів лише за призначенням задля виконання мети;
• публічність та прозорість – оприлюднення інформації у засобах масової інформації на всіх стадіях процесу;
• відповідальність - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу;

Правові норми, що регулюють бюджетні відносини, становлять систему бюджетного права, яка ґрунтується на Конституції держави. Виключно законами України визначаються: державний бюджет і бюджетна система України, система оподаткування, податки і збори, основи створення й функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України, порядок утворення й погашення державного внутрішнього й зовнішнього боргу, порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їхні види й типи.