Особливості промислового перевороту у США

Вступ

Актуальність теми. Формування економічних регіонів Америки (Північ, Південь, Захід), зміна соціальної структури, розкол політичних сил призвели до поділу країни у XIX cт. В основі всіх цих змін лежав промисловий переворот, який в економічному плані висунув вперед Північ і загострив соціально-політичні протиріччя регіонів. Вивчення цього процесу буде актуальним, так як дає нам підставу говорити про причини Громадянської війни. Промисловий розвиток вивів Північ на рівень високорозвинених держав того часу, тому його інтереси і інтереси аграрного Півдня все більш розходилися.

Мета дослідження: виявити особливості промислового перевороту у США, розглянути його хід.

Розділ 1. Особливості промислового перевороту у США

Промисловий переворот почався відразу після американської революції (кінець XVIII ст. - середина XIX ст.), яка породила соціально-економічні зрушення в країні. Контроль над ресурсами перейшов до приватного підприємця. Почав складатися єдиний внутрішній ринок.

Існує декілька точок зору на періодизацію промислового перевороту в Америці. Одні дослідники вважають, що початок перевороту доводиться на останні десятиліття XVIII ст., інші - що він стався пізніше, в тому числі внаслідок ембарго 1807 р. Треті вважають, що промисловий переворот почався в 20-ті роки XIX ст. [5, с. 127]. Так чи інакше, саме в період з 1815 р. по 1850 р. в Америці з'явилися всі необхідні передумови для перетворення її економіки в одну з головних у світі.

На промисловий переворот в США вплинули наступні фактори: досягнення незалежності, розвиток торгівлі, постійний відтік робочої сили на Захід, що призвело до високого попиту на винаходи, високим тарифам і розвитку фінансової системи. Необхідно відзначити, що відкриття золотих родовищ в Каліфорнії прискорило промисловий переворот. Всі ці процеси безпосередньо впливали на відносини двох регіонів - Півночі і Півдня.

У США не було тривалого мануфактурного періоду, проте можна виділити початковий, або підготовчий, етап промислового перевороту, який завершується в 1807 р. Цей етап, що тривав до введення ембарго 22 грудня 1807 р. пов'язаний з золотим століттям торгівлі, коли штати накопичували початковий капітал . У період розквіту торгівлі розвивалися північні міста, такі як: Нью-Йорк, Бостон, Філадельфія, Балтімор, залишаючи позаду південні. І не випадково розвиток отримали саме прибережні міста, так як їм було простіше створити торгову мережу. Торгова революція принесла відчутну вигоду не тільки торговцям, але і мануфактурщикаам, юристам, професіоналам і деяким фермерам. Американськими кліометристами були проведені дослідження про роль внутрішньої торгівлі та експорту в період складання американської економіки, в яких вони роблять висновок, що експорт ніколи не був вирішальним фактором у розвитку економіки, а локомотивом розвитку промисловості стала саме внутрішня торгівля [5, с. 127].

Часто, працюючи пліч-о-пліч з державними та місцевими органами влади, торговий капіталізм тримався в авангарді транспортних поліпшень; торговці домоглися великих успіхів в розширенні кредитних і фінансових ресурсів і вплинули на розвиток валюти і банківської справи; вони прискорили розкладання старої ремісничої системи і зростання нових виробничих підприємств. Таким чином, розвиток торгівлі стало передумовою подальшого просування американців на Захід. Саме питання про землю стане каменем спотикання двох секцій.

Однак торгівля не була єдиним або головним фактором промислового перевороту. На нього також вплинув розвиток транспортної системи. До війни за незалежність в Америці майже не було нормальних доріг. Зі здобуттям незалежності обживаються території, котрі не мали виходу до моря, починає розвиватися будівництво каналів і доріг. Значну вагу в транспортній системі мало річкове сполучення. Річки відігравали важливу роль і в житті американців, і в розвитку промисловості. Наприклад, паровий двигун в США довго не міг витіснити енергію води, так як остання була набагато дешевше вугілля, необхідного для парового двигуна. Але в середині позаминулого століття настав період, який Джордж Роджерс Тейлор охрестив «транспортною революцією» [5, с. 128]. Розширилася мережа залізниць: з 1830 р. по 1860 р. довжина залізничних ліній збільшилася з 23 до 30 626 миль. Західні фермери здебільшого підтримували розширення транспортної системи заради нових ринків для свого виробництва. Але через нестачу капіталу будівництво залізниць на Заході йшло повільно. До 1847 року тут було всього близько 600 миль залізниць. Різке зростання будівництва починається за часів золотої лихоманки в Каліфорнії. Звістка про відкриття золота швидко розлетілася по всьому світу, і сюди почали стікатися люди з усіх кінців світу, в першу чергу - зі східних штатів. Населення в Каліфорнії росте дуже швидко; разом з мігрантами з Європи і Азії сюди прибуває і капітал. Але більш за все фінанси збільшуються за рахунок видобутку золота. З 1848 р. по 1852 р. було видобуто золота на суму 51 669 767 доларів [1, с. 107]. Все це сприяло прискоренню розвитку транспортної системи, і до 1859 р. північно-західні фермери інтегрувались в єдиний комерційний ринок.