Міжнародна міграція робочої сили

  Тема 9. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ

   1. Причини міжнародна міграції та її етапи                

2. Сучасні центри притягання робочої сили

3. Наслідки переміщення трудових ресурсів

4. Регулювання міжнародн міграційних процесів. Міжнародна організація праці

5. Україна в міжнародних міграційних процесах

Міжнародна міграція робочої сили охоплює весь світ. Зараз близько 30 млн. людей працюють за межами батьківщини. Якщо до цього додати членів їх родин, мігрантів-сезонників та нелегалів, то ця цифра зросте в 4 – 5 рази. Отже, міжнародна міграція населення відіграє все зростаючу роль у розвитку суспільства і перетворюється на глобальний процес. Тим більше, що чисельність мігрантів зростає.

Більша половина мігрантів – вихідці з країн, що розвиваються, країн з перехідною економікою. Мігрують всюди, але найбільше вирушають у Північну Америку та Європу.

Міжнародна міграція робочої сили є однією з об’єктивних підстав становлення цілісної світогосподарської системи. Водночас проблеми вільної міграції є найнебезпечнішими для урядів як у політичному, так і в соціальному аспектах. Етнічні, релігійні забобони і пряма економічна загроза інтересам окремих груп, котрі побоюються конкуренції з боку іммігрантів, роблячи проблему надто гострою. Тому при проведенні міграційної політики важливо знати природу, загальноекономічні та соціальні наслідки цього явища.

1. Причини міжнародної міграції та її етапи

Міжнародна міграція робочої сили – це переміщення даного виду ресурсу з однієї країни до іншої на строк не менше року. Вона включає такі процеси: еміграційний, імміграційний та рееміграційний. Перший – це виїзд робочої сили з однієї країни до іншої. Другий – це в’їзд робочої сили до приймаючої країни. Рееміграція – це повернення робочої сили до країни еміграції (на батьківщину).

Основні форми міграційних процесів такі: постійна міграція (до І світової війни); тимчасова міграція9повернення мігрантів на батьківщину після певного строку); нелегальна міграція. Остання – вигідна підпри- ємцям, як потужний ринок дешевої робочої сили.

Різноспрямовані потоки робочої сили утворюють міжнародний ринок праці, який є формою трудової міграції.

Міжнародна міграція робочої сили зумовлена чинниками внутрішнього економічного розвитку кожної окремої країни і зовнішніми факторами. У певні періоди часу рушійними силами міжнародної трудової міграції можуть стати також і політичні, військові, релігійні, національні, культурні, сімейні та інші чинники.

Міжнародна трудова міграція – це насмперед форма руху відносно надлишкового населення з одного центру до іншого з метою пошуку вигідніших умов праці, які обумовлюються відповідним рівнем нагромадження капіталу.

Можливості трудової міграції розширюються в міру формування єдиного світового економічного простору, в т.ч. інформаційного та транспортного.

Історично склалися чотири етапи міжнародної міграції робочої сили. Перший безпосередньо пов’язаний з промисловою революцією в Європі (кінець ХУІІІ – сер. ХІХ ст.). Тоді міграція йшла з Європи до Північної Америки, Австралії, Нової Зеландії. Європа cтраждала від перенаселення, а в інших країнах бракувало робочої сили. Саме тоді почав формуватися світовий ринок праці.

Другий етап (кінець ХІХ ст. – до І світової війни) характеризувався ростом масштабів капіталу і його нерівномірним розподілом у світовому господарстві. Якщо США, Велика Британія його нагромаджували і в них виникла потреба в робочій силі, то менш розвинені країни Європи, Індія, Китай мають її надлишок з високою питомою вагою низькокваліфікованих працівників.

Третій період (міжвоєнний) характеризується скороченням і сповільненням міграційних процесів, бо 1/6 частина світу (СРСР) виставив залізну занавісу.