Практическая работа по "Маркетингу"

Практична робота 9

Освіта є однією з найбільш динамічно зростаючих перспективних сфер економіки. Освіта сьогодні – це нова пошукова сфера маркетингу, спрямована на виявлення та ранжування потреб і залишається для сучасного індивіда пріоритетною соціальною потребою. Ринок освітніх послуг як соціально-економічна система – це сукупність соціально-економічних відносин, що складаються у товарному освітньому виробництві між усіма суб’єктами як по горизонталі, так і по вертикалі (навчальними закладами всіх типів, споживачами освітніх послуг, споживачами робочої сили, державою і різними зацікавленими організаціями) з приводу купівлі-продажу послуг. Товаром на ринку освітніх послуг є знання, вміння та навички, пропоновані суб’єктами цього ринку (вузами, приватними викладачами, училищами, коледжами тощо). Відповідно до класичної теорії маркетингу, послугам притаманний ряд специфічних характеристик, що відрізняють їх від товару і які необхідно враховувати при розробці маркетингових програм.

Ці характеристики такі: 1) невідчутність (послуги неможливо побачити, спробувати на смак, почути до моменту придбання); 2) невід’ємність від джерела (послуга невід’ємна від свого джерела, її здійснення можливе тільки в присутності виробника); 3) мінливість якості (якість послуг коливається в широких межах залежно від їх виробників, а також від часу і місця їх надання); 4) незбереженість (послугу неможливо зберігати для подальшого продажу або використання). Маркетинг освітніх послуг – це наука, що вивчає ринок платних освітніх послуг; діяльність з їх розподілу і просування; філософія освітнього бізнесу. Застосування маркетингу дає можливість кожному освітньому закладу відстежувати ситуацію на ринку праці і відповідно до неї коригувати обсяг і якість освітніх послуг. Метою маркетингу освітніх послуг є формування умов розвитку системи освіти, яка забезпечить задоволення освітніх потреб особистості і суспільства в цілому з урахуванням потреб регіонального ринку праці; збереження і розвиток системи освіти в умовах ринку.

Сутність маркетингу освітніх послуг полягає в максимальному задоволенні індивідуальних потреб споживачів освітніх послуг щодо особистого та професійного зростання та підвищенні особистої цінності людини, внаслідок чого відбувається відтворення загального інтелектуального потенціалу суспільства. Тому дослідження споживачів – безпосередніх одержувачів освітніх продуктів – є основою маркетингу освіти. З точки зору маркетингу у функції освітнього закладу входить: – надання освітніх послуг споживачам, передача необхідних знань, умінь і навичок (як за змістом та обсягом, так і за асортиментом і якістю); – виробництво та надання додаткових освітніх послуг, що формують особистість майбутнього фахівця; – надання інформаційно-посередницьких послуг потенційним і реальним споживачам та роботодавцям, включаючи узгодження з ними умов майбутньої роботи, розмірів, порядку і джерел фінансування освітніх послуг та ін. Основними об’єктами маркетингу освітніх послуг є товари і послуги, також це можуть бути установи, території та окремі особистості. Важливу роль серед суб’єктів маркетингу освітніх послуг відіграє особистість самого студента, оскільки він є матеріальним носієм освітніх послуг, а також їх кінцевим споживачем.

Маркетинг освітніх послуг має ряд особливостей, зумовлених специфікою самої послуги і сфери освіти в цілому, серед яких головними є: активна роль кінцевого споживача освітніх послуг; відстрочений характер виявлення результатів надання освітніх послуг; пріоритет співпраці і обмеження ефективності конкуренції виробників освітніх послуг; особлива роль і значущість держави в освітній сфері, а також необхідність його участі в розвитку освіти. Головними завданнями освітнього маркетингу на даний момент є: – дослідження ринку праці регіону для визначення найбільш затребуваних професій і перспектив розвитку даних потреб у зв’язку з реструктуризацією економіки; – вивчення ринку освітніх послуг, запитів споживачів цих послуг; – пошук потенційних споживачів освітніх послуг; – створення у ЗВО умов постійної адаптації до соціального запиту регіону на фахівців за профілями; – врахування геополітичного положення регіону для визначення оптимальної стратегії у маркетинговій політиці; – організація управлінням вузу для максимального задоволення запитів споживачів освітніх послуг.