Розвиток бухгалтерського обліку в країнах Європи в XVI-XVIII століттях

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 [pic 1]

Самостійна робота

з дисципліни “Історія бухгалтерського обліку”

на тему :

“Розвиток бухгалтерського обліку в країнах Європи в XVI-XVIII століттях”

Виконала:

студентка 2 курсу магістратури

заочної форми навчання

спеціальності «Облік та оподаткування»

Калюжна Олена Олександрівна

Київ – 2018

ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................3

1. Бухгалтерський облік за кордоном........................................................................5

2. Ідеї німецьких вчених у XVI-XVIII століттях......................................................6

3. Ідеї нідерландських вчених у XVI-XVIII століттях.............................................8

4. Внесок англійських вчених у розвиток бухгалтерського обліку......................11

5. Внесок французьких вчених у розвиток бухгалтерського обліку....................17

6. Бухгалтерський облік в Італії...............................................................................23

7. Облік у період Австро-Угорської імперії………………………………………27

ВИСНОВКИ……………………………………………………………31

Список використаної літератури……………………………………33

Тести…………………………………………………………………….34

Вступ

Дослідження сучасного стану будь-якої науки неможливе без осмислення її історичного розвитку. Історія формує особливий погляд на звичні речі, процеси, явища людського буття – динаміку розвитку, зв’язки між людьми та суспільством, генезис науки, зміну парадигм залежно від соціокультурного розвитку суспільства. Вивчення основних етапів розвитку обліку є необхідним для правильної оцінки його стану сьогодні і можливих напрямів подальшої еволюції.

Цінність історико-логічних узагальнень в галузі бухгалтерської справи полягає також в тому, що це не схоластичні роздуми, а історично перевірена тенденція розвитку ідей, які отримали визнання або, навпаки, емпірично довели свою неспроможність. Переосмислення минулого або врахування іноземного досвіду завжди має позитивне значення, оскільки, дозволяє виділити найважливіші моменти, прослідкувати їх зміну та тенденції розвитку з позиції поточного моменту. Це допоможе краще висвітлити сучасне розуміння окремих фундаментальних понять та принципів, виділити загальні тенденції та розробити рекомендації з удосконалення певних аспектів бухгалтерського обліку. Знання історії обліку важливе для розуміння його сучасного стану і оцінки можливих напрямків розвитку. Історична еволюція бухгалтерського обліку розглядається не заради її самої, а для полегшення розуміння сучасного і оцінки майбутнього.

Л. Пачолі бачив мету обліку як «ведення своїх справ в належному порядку і як слід, щоб можна було без затримки отримати всілякі відомості, як щодо боргів , так і вимог». Таким чином, вже в першій бухгалтерськоій роботі підкреслювалося, що облік ведеться з метою оперативного виявлення величини боргів і вимог (юридична природа обліку) і належного пристрою своїх справ (економічна природа обліку). Для досягнення цілей, поставлених перед обліком, необхідно було ведення облікових регістрів. У зв'язку з цим на багато століть вперед вся бухгалтерія визначалася як мистецтво ведення книг.

У XVI ст. багато зробили для розуміння цілей обліку німецькі та іспанські автори. Так, баварець В. Швайкер - при обчисленні фінансового результату вперше провів різницю між доходами і витратами від нормальної діяльності, які й складали результат, і не пов'язані з нормальною діяльністю результати, які ставилися прямо на рахунок «Капітал». Багато писали на цю тему іспанці. Наприклад, Г. Тексада стверджував, що бухгалтерський облік - це ведення рахунків з метою ефективного управління, контролю підлеглих осіб;  Б. Солозано трактував мету обліку більш формально - підтримка рівноваги в рахунках, тобто дотримання постулатів Пачолі; В XVII ст. видатний голландський математик і бухгалтер Симон ван Стевін вважав, що облік повинен надавати дані: 1) про наявність грошей у касі ; 2) про стан розрахунків з підзвітними і матеріально відповідальними особами; 3) про стан розрахунків з дебеторами і кредиторами ; 4) про результати операцій (прибуток або збиток) з купівлі та продажу кожного товару. І нарешті, вже у XVIII ст. глава фізіократів Франсуа Кене вперше став розглядати облік як функцію управління. Він же, сумніваючись у наукових перевагах бухгалтерії, писав, що застосовані в обліку форми і правила зводяться до таємничої техніки, яка пристосовується до обставин і не зведена в ранг знань, що може просвітити націю. Разом з тим до XVIII ст. люди вже розуміли значення подвійного запису, і його перші дослідники багато зробили для його подальшого розвитку.