Впровадження система внутрiшньго контролю з метод попередження браку на виробництвi

ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ З МЕТОЮ ПОПЕРЕДЖЕННЯ БРАКУ НА ВИРОБНИЦТВІ

БАЖАН О., 3 КУРС (ОС «бакалавр») ФОФЕД ЧТЕІ КНТЕУ

спеціальність «Облік і оподаткування»,

спеціалізація «Облік і оподаткування»

наук. кер. Мустеца І.В.

У статті детально досліджено систему внутрішнього контролю та оцінено її здатність вирішити проблему забезпечення зниження витрат на браковану продукцію. Доведено, що на підприємствах система внутрішнього контролю не завжди організована належним чином, тому визначено  напрямами мінімізації витрат є вдосконалення виробництва.

The article investigates the system in detail internal control and assessed its ability solve the problem of ensuring cost reduction for defective products. It is proved that at the enterprises the system of internal control not always organized properly so we identified directions of minimization of expenses are production improvement.

Постановка проблеми.  В сучасному світі серед підприємств є актуальною проблема випуску такої продукції, рівень якості якої відповідає стандартам, технічним умовам та іншій нормативно-технічній документації. Адже в Китаї завжди є багато аналогів, відповідно за нижчу ціну, які в наш час не приносить трудностей придбати там. Продукцію, яка не відповідає всім стандартним вимогам, прийнято називати браком у виробництві. Внаслідок цього у підприємства зростає собівартість продукції та зменшуються обсяги її реалізації. Для покращання фінансових результатів підприємства необхідно створити умови, які сприятимуть зменшенню відсотка браку у виробництві. Тому для ефективнішої роботи підприємства необхідно вести постійний контроль за рівнем якості продукції, розміром втрат від браку, а також за їх відшкодуванням винуватцями.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.  Враховуючи напрацювання вітчизняних і зарубіжних вчених, а саме: Білоткача І., Васильєва В.П., Щирбу М. Т., Зимовця Г.О., Бардаш С. В. та Бардаш С. С., Морозової-Герасимович Н.А., Орлова П., Пантелєєвa В.П., Петренкa С.М., Пушкарa М.С., Редько О.Ю., Сопкo В.В., Бутинець Ф. Ф., Марченко Д.М. [6], [7], [8], [9], [10]. Можна констатувати той факт, що проблема якості є комплексною і досить поширеною. Оскільки дане питання розглядається, але не вказуються пропозиції щодо вирішення ідентифікованої проблеми, тому необхідно більш детально та глибоко вивчити даний аспект.

Мета дослідження полягає у визначенні та обґрунтуванні економічної сутності браку у виробництві; його коректне відображення в обліку, а також вплив організації системи внутрішнього контролю на виникнення браку у виробництві та забезпечення високої якості продукції.

Виклад основного матеріалу дослідження. 

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, браком у виробництві вважається продукція, матеріали, напівфабрикати, деталі, вузли, комплектуючі вироби, якість яких не відповідає встановленим стандартам або технічним характеристикам і які не можуть бути використані за своїм прямим призначенням (тобто мають якісь дефекти) або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення. Не вважаються браком продукти, вироби, напівфабрикати, які виготовлені за особливою завищеною технічною вимогою, у тому випадку, якщо вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам або технічним умовам на аналогічні продукти або вироби широкого використання. Не відносяться до браку втрати від сортності, тобто від переводу продукції у нижчий сорт за якістю. [1].    

Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві передбачено рахунок 24 "Брак у виробництві". За дебетом цього рахунку відображаються витрати через виявлений зовнішній та внутрішній брак, витрати на утримання гарантійних майстерень, витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму. За кредитом - суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, та сума, що списується на витрати на виробництво як втрати від браку, суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів, які спричинили брак продукції, суми зменшення втрат від браку продукції: вартість відходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість утримання з винуватців браку.