Конфуціанство і «Бесіди і судження»

Конфуціанство і «Бесіди і судження», де викладені його основні ідеї, сильно вплинули на морально-філософські цінності Китаю та інших країн Східної Азії.

Книга являє собою збірник вчень і концепцій Конфуція, пізніше виправлених його учнями незабаром після його смерті. Вона складається з цитат Конфуція та його учнів, що розділені на двадцять глав.

У книзі І текст вводить дві основні теми твору: які якості бажані для людини і як мораль може відображатися в поведінці людини. Книга II і III звертають свою увагу на питання управління, розглядаються питання держави та важливість те, а також теми синівського благочестя і риитуалу. Книга IV стосується переважно якостей Жень, доброти, і того, що можна, а що не можна вважати Жень. Книга V і VI продовжують обговорення Жень шляхом безпосереднього вивчення самих учнів, а також історичних осіб. У книзі

При читанні «Лунь Юй» важливо враховувати історичний контекст, у якому жив Конфуцій, та події, які оточували його боротьбу за поширення його вчення. Протягом шостого століття могутні воєначальники та сім'ї отримали контроль над державою Лу, поступово підриваючи та маргіналізуючи правлячий дім. Отже, нормальна структура та функції уряду та соціальні ритуали були змінені, на велике розчарування Конфуція. Конфуцій прагнув відродження традицій Чжоу, які колись були нормою в Лу. Він розглядав їх повернення як поліпшення суспільства.

Значна частина роботи стосується концепції Дао чи шляху, цзюньцзи чи добродія, Лі чи ритуалу, Те чи чесноти, Жень чи добра. У роботі є додаткові терміни, але ці основні. У сукупності вони складають кістяк конфуціанських ідеалів.

Розглянемо ці поняття більш детально.

Дао, або Шлях, відноситься до буквального шляху або доріг. У контексті філософії Конфуція це стосується того, як щось робиться; метод або вчення. Конфуцій часто говорить про Дао під небом, маючи на увазі хороший шлях або шлях до досягнення морально вищих цілей. Сюди може входити самоконтроль або те, як управляєти державою.

Жень найчастіше перекладається як "добро", "людяність", "людинолюбство". Добродій, або цзюньцзи, володіє цією якістю. Добро чи гуманність часто подаються в тексті як чеснота, досягнута знанням та дотриманням ритуалу. Важливо зауважити, що цей термін не просто означає "добро", а говорить про моральний характер і ставлення, яке мало хто може сподіватися мати. Це складний термін, що окреслює майже божественну присутність. Таким чином, його досягнення може зайняти все життя і роки практикованої поліровки та перешліфовки своїх цінностей та характеру.

Те найбільше відповідає слову "чеснота". Цей термін найбільш доречно означає щось подібне до "характеру" або "моральної сили".

Добродій, або цзюньцзи, є центральним терміном в «Бесідах і судженнях», а інші терміни, як правило, використовуються стосовно цієї людини. Добродій - це той, хто слідує Шляху (Дао) і діє згідно із системою моралі та вірувань, які не є поширеними серед простих людей – сяожень.

Лі, або ритуал, є ще одним основним поняттям в тексті. Конфуціанські ідеали надавали великого значення збереженню старих звичаїв, і значна частина тексту безпосередньо стосується цієї концепції. Цей термін означає відповідне ставлення: шанування і повага до старших, а також до обрядів та культурних норм, переданих минулими поколіннями. Термін Лі найкраще підходить для розуміння традицій Чжоу, яку Конфуцій так прагнув відновити.