Конфуцій і конфуціанство

РЕФЕРАТ

З дисципліни «Філософія» на тему:

Конфуцій і конфуціанство

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

1.Життєвий шлях Конфуція…………………………………………………….3

2. Конфуціанство………………………………………………………………..5

2.1. Конфуцій і держава…………………………………………………..……..6

2.2. Конфуцій про людину……..………………………………………………..9

ВИСНОВОК…………………………………………..…..……………………..11

ВСТУП

Конфуцій – великий китайський мислитель, філософ і вчитель, основоположник конфуціанства, творець перших в країні університетів і єдиної системи літописі. Його вчення невіддільні від усієї історії Китаю. Вже у І- ІІ ст. н.е. конфуціанство було визнано офіційною доктриною країни, а сама особистість Конфуція була канонізована.

Однією з провідних у китайському суспільстві є саме філософія конфуціанства, або теорія розумного управління державою і одночасно ефективна ідеологія, яка дозволяла звести до мінімуму суспільні протиріччя і забезпечити стабільний розвиток країни. Вона створювалася в період кризи політичної системи (період Чуньцю 770 – 476 рр. до н.е.), коли стала очевидною недієвість лише зовнішніх державних законів, які не зачіпали внутрішнього змісту свідомості людини.

Конфуцій прагнув створити суспільство без конфліктів. А тому він віддав перевагу тим правилам управління, які сприяють суспільній рівновазі, так званим правилам «золотої середини».

Взагалі, вчення конфуціанства багатогранне. Центральне місце у цій філософії займають проблеми моральної природи людини, її життя в родині, суспільстві, державі. І це цілком природно, оскільки особа - основний суб'єкт суспільної діяльності. Від її рис залежить, якою є вся суспільна будівля [1].

Життєвий шлях Конфуція

Народився Конфуцій у 551 році до н.е. в царстві Лу. Шу Лянхе, батько Конфуція, був хоробрий воїн зі знатного але збіднілого роду аристократів Кун. У першому шлюбі в нього народилися лише дівчатка, дев'ять дочок, а спадкоємця не було. У другому шлюбі такий довгоочікуваний хлопчик народився, але, на жаль, був калікою. Тоді, у віці 63 років, він вирішується на третій шлюб, і його дружиною погоджується стати молода дівчина з Янь, яка вважає, що потрібно виконати волю батька. Бачення, які відвідують її після весілля, віщують появу великої людини. Народження дитини супроводжує безліч чудових обставин. Згідно з традицією, на його тілі було 49 знаків майбутньої величі. Так народився Кун-фу-цзи, або Вчитель із роду Кун, відомий на Заході під ім'ям Конфуція.

Батько Конфуція помер, коли хлопчикові було 3 роки, і молода мама присвятила все життя вихованню хлопчика. Її постійне керівництво, чистота особистого життя зіграли велику роль у формуванні характеру дитини [2].

Уже в ранньому дитинстві Конфуцій вирізнявся з-поміж однолітків видатними здібностями й талантом провісника. Маленький Конфуцій був далекий від ігор, властивих його вікові; головною розвагою хлопчика стали бесіди з мудрецями та старцями. У сім років його віддали до школи, де обов’язковим було освоєння шести умінь: виконувати ритуали, слухати музику, стріляти з лука, кермувати колісницею, писати, рахувати.

Закінчуючи школу, Конфуцій єдиний із учнів склав іспити зі стовідсотковим результатом. У сімнадцять років він уже обіймав посаду державного чиновника, а саме: зберігача комор. У цей період померла його мати, якій ледь виповнилося тридцять вісім років. Це був жорстокий удар долі. З величезними труднощами